-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жорстки́й жорстка́ жорстке́ жорсткі́
родовий жорстко́го жорстко́ї жорстко́го жорстки́х
давальний жорстко́му жорсткі́й жорстко́му жорстки́м
знахідний жорстки́й, жорстко́го жорстку́ жорстке́ жорсткі́, жорстки́х
орудний жорстки́м жорстко́ю жорстки́м жорстки́ми
місцевий на/у жорстко́му, жорсткі́м на/у жорсткі́й на/у жорстко́му, жорсткі́м на/у жорстки́х

Словник синонімів

ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки - позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙрідше,ЖОРСТКИ́Йрідше;НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ, ВА́РВАРСЬКИЙ, ЗВІРЯ́ЧИЙ, ЗВІРИ́НИЙ, ВО́ВЧИЙ, БУЗУВІ́РСЬКИЙ, БЕЗПОЩА́ДНИЙзаст., БЕЗЩА́ДНИЙзаст. (якому притаманна надзвичайна жорстокість); ДРАКО́НІВСЬКИЙ (перев. із сл. закон); ІНКВІЗИ́ТОРСЬКИЙ (про дії, звичаї, заходи тощо). Та ворог, пустивши ракету, жорстокий, нещадний і злий, ударив огнем з кулемета по нашій сестричці малій (М. Упеник); Вдався Денис безжалісним, лінивим, грубим і злодійкуватим (Григір Тютюнник); Олігархічна держава [Спарта] виховувала своїх громадян абсолютно безжальними до чужинців і власних рабів (з газети); - Як же можна в папірці смерть накликати на людину? Хтось дуже безсердечний писав оцей контракт (М. Стельмах); Колись жив у нашому селі пан Старджинський. Кажуть люди, що дуже лихий, немилосердний був до своїх кріпаків (Легенди та перекази); Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий та щасливий та немилостивий - себелюбець і самоправець (Марко Вовчок); Твердо стіймо за рідну країну, Все віддаймо їй, милі брати, Бо хотять і шукають загину Її люті, нелюдські кати (П. Грабовський); Полюбив той жорсткий пан дідуся (Ганна Барвінок); Дикунська розправа сколихнула в його.. душі всі сили благородного обурення і священного гніву (Ю. Смолич); - Варварські окупанти спалили моє добро, записи й наукові спостереження (Ю. Яновський); Всі знали вовчу вдачу варягів, і всі раді були з того, що Володимир вивіз варязькі полки у Візантію (Юліан Опільський); Яких тільки витончених бузувірських засобів не вигадували [фашисти], щоб убивати (з газети); Людина втратила людський образ: це була тварина тупа, жорстока й безпощадна (З. Тулуб); Проти скромних діячів українських недільних шкіл.. були застосовані драконівські закони (О. Білецький); - Політичної думки в Росії, власне, немає.. Інквізиторська цензура давить її в самих зернах, знищує в зародку (В. Канівець).
СУВО́РИЙ (який не припускає ніяких відхилень від прийнятих норм, заведеного порядку, обов’язкового виконання чогось; ніякої поблажливості, полегкості), КРУТИ́Й, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕЩА́ДНИЙпідсил., НЕМИЛОСЕ́РДНИЙпідсил.,БЕЗЖА́ЛІСНИЙпідсил.,БЕЗЖА́ЛЬНИЙпідсил., ЗАЛІ́ЗНИЙпідсил.,ЖОРСТО́КИЙпідсил., ЖОРСТКИ́Й, ШОРСТКИ́Йрозм.,СТРО́ГИЙрідше,ДРАКО́НІВСЬКИЙ підсил.Скоро сувора служба відучить вас від.. сантиментів (Г. Хоткевич); - Мені вже пора годувати його, бо в нього суворий режим (Є. Гуцало); - Я розробив найсуворішу систему конспірації (Ю. Яновський); Ми оголосили нещадний вирок підлоті й блюзнірству минулого (І. Микитенко); Критика повинна бути в нас пряма, точна, глибока й немилосердна (П. Тичина); Залізна дисципліна; Моя тепер думка: для письменницької праці варт завести строгий регламент - гігієна праці письменникам потрібна більше, ніж кому іншому (С. Васильченко); Драконівський закон.
ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ, ШЕРЕХА́ТИЙ, ШЕРХКИ́Йрозм.,ШЕРСТКИ́Йрозм.,ПРОДУ́БЛЕНИЙрозм.,ДЕРЗКИ́Йрозм.,ШАРША́ВИЙдіал.,РАПА́ТИЙдіал.,РА́ПАВИЙдіал.Ніжно, майже голублячи, провів Гайворон рукою по шорсткій корі молодого дубка (В. Собко); Вона сідає на ліжко і невідомо для чого гладить рукою парчеве, жорстке покривало (Н. Рибак); Не раз у хвилини скрути Порфирові лагідно лягала на голову кострубата дядькова рука (О. Гончар); По грубих полотняних сорочках, по чорних запрацьованих руках .. можна було пізнати, що то робітники (М. Коцюбинський); Перед тим, як сісти за столи, Мили руки батраки у дзбані, Шкарубкі, тверді, як постоли, Миті в полі десь у калабані (Д. Павличко); І він припав до зашкарублих уст сухими і пошерхлими устами (С. Голованівський); Марія підходить до своєї горьованої хати з невшитою стріхою; з любов’ю і трепетом торкається руками її шерхлих стін (М. Стельмах); По пришерхлій землі під парканом гупають і гупають кроки (А. Іщук); Ти.. змушений був постійно пригальмовувати і замалим не обмацувати пошерхлі муровані виступи стін на крутих поворотах (Ю. Андрухович); Яреськові.. рум’янець виступив на обшерхлому, блідому від хвилювання обличчі (О. Гончар); Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані (О. Донченко); Шерехате та ворсисте, та розлоге, та густе зап’яло ліщину листя (Н. Забіла); Шкіра на його обличчі була шерхка й зеленувата, як засохлий лист лопуха (С. Скляренко); - А руки-руки! - каже [Мася]. - Шерсткі та чорні! (А. Свидницький); Рожевими стрілками приснувши вгору, Ростуть і кущаться дерзкі пшениці (І. Вирган); Впала навзнак на подушку збиту вона, На холодну шаршаву ряднину (Л. Первомайський); Ці рапаті долоні ласкаво й гаряче гладили колись Маріїні щоки, плечі (Р. Іваничук); Старий довго милив загорілу на сінокосі шию.., рапавою плитою відтирав зчорнілі потріскані ступні (І. Чендей).