-1-
іменник жіночого роду, істота
(жінка) * Але: дві, три, чотири жони́[поет.; розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жона́ жо́ни
родовий жони́ жон
давальний жоні́ жо́нам
знахідний жону́ жон
орудний жоно́ю жо́нами
місцевий на/у жоні́ на/у жо́нах
кличний жо́но жо́ни

Словник синонімів

ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка),ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКАрозм.,БА́БАрозм.,ПОЛОВИ́НАжарт.,ПА́НІрозм.,БЛАГОВІ́РНАзаст., жарт.,ЖОНА́заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́розм. (та, з якою чоловік прожив досить довго, до старості). Коли вмерла перша жінка, він сказав собі, що не ожениться, бо не знайде вже такої вірної та коханої дружини (М. Коцюбинський); - Ти б собі пошукав, сину, хазяйки, а мені - помочі (Панас Мирний); Старий надумав учетверте женитися: сумно, каже, без баби (Ю. Смолич); - З великою супницею в руках, з пахощами страв і квітів - так я уявляю свою половину (М. Колесников); [Хуса:] Моя жона здоров’ям занепала і їздила до батька у Сарон.. Але ж тепер моя жона вже дома й до послуги твоїй шановній пані (Леся Українка); - Он моя благовірна уже тридцять років підряд намагається приписати мене на постійне проживання в якомусь місті, але ще не досягла нічого (М. Ю. Тарновський); Тремтів [Гончар] над своєю білявою парою, дарма що в молодої дружини тільки й краси було, що голубі, як світ, очі та посмішка чарівниці (М. Стельмах); Як маєш подружжя дурне та й брехливе, Не жінку ти взяв, - безголов’я правдиве (А. Кримський); Вашій старій, як Ви величаєте свою дружину, мій аж до землі низесенький поклін (Панас Мирний).
ЖІ́НКА (доросла особа жіночої статі), ОСО́БА, ТІ́ТКАрозм.,ТЬО́ТЯрозм.,ЖОНА́розм. рідше,НЕВІ́СТАдіал.;МОЛОДИ́ЦЯрозм.,МОЛО́ДКАрозм.,МОЛОДУ́ХАдіал. (перев. молода заміжня); БА́БАфам. (перев. старшого віку); ПА́НІ, ДА́МА, МАДА́М (одружена, перев. міська). Дім держиться не на землі, а на жінці (прислів’я); Хомі хочеться негайно виліпити портрет оцієї стрункої.. особи (Ю. Яновський); - За яйце тітка тітці очі видряпує і називає її довічним ворогом (М. Стельмах); Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич); Пошукала невіста в сусіці, виймила чисту сорочку (Лесь Мартович); - Питіє люблю! - закричав купець. - А ще жон вельми! (П. Загребельний); [Іван:] Заходилась серед левади танцювать, щоб хто побачив та засміяв: у молодки, мов, жир крутить (С. Васильченко); Молодуха розповіла Омелькові, як там родичів шукати (О. Ільченко); - Не слухай, синку, матері: вона баба, що вона знає? - І рухом руки Бульба підкликав до себе Андрія (О. Довженко); Він перший раз мав роман з такою значною дамою (М. Коцюбинський); Сьогодні в Софії Карлівни гостюють мадам Шило.. та преподобна Лукерія (О. Гончар).