жолобчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жоло́бча́тий жоло́бча́та жоло́бча́те жоло́бча́ті
родовий жоло́бча́того жоло́бча́тої жоло́бча́того жоло́бча́тих
давальний жоло́бча́тому жоло́бча́тій жоло́бча́тому жоло́бча́тим
знахідний жоло́бча́тий жоло́бча́ту жоло́бча́те жоло́бча́ті
орудний жоло́бча́тим жоло́бча́тою жоло́бча́тим жоло́бча́тими
місцевий на/у жоло́бча́тому, жоло́бча́тім на/у жоло́бча́тій на/у жоло́бча́тому, жоло́бча́тім на/у жоло́бча́тих