НАЇ́ЗНИК (той, хто володіє мистецтвом верхової їзди; той, хто виконує різноманітні вправи на коні; той, хто доглядає і дресирує коней-скакунів на іподромах, кінних заводах і т. ін.; той, хто бере участь у кінських перегонах), ЇЗДЕ́ЦЬ, ЖОКЕ́Й (той, хто доглядає і дресирує коней-скакунів на іподромі, бере участь у кінських перегонах); ВОЛЬТИЖЕ́Р (той, хто виконує різноманітні вправи на коні під час бігу). Вправний наїзник; Цирковий наїзник; Матрос Шурка з Молдаванки був неабиякий їздець: змалку він навіть мріяв стати наїзником у цирку Чинізеллі (Ю. Смолич).