-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив жовті́шати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   жовті́шаймо
2 особа жовті́шай жовті́шайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа жовті́шатиму жовті́шатимемо, жовті́шатимем
2 особа жовті́шатимеш жовті́шатимете
3 особа жовті́шатиме жовті́шатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа жовті́шаю жовті́шаємо, жовті́шаєм
2 особа жовті́шаєш жовті́шаєте
3 особа жовті́шає жовті́шають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
жовті́шаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. жовті́шав жовті́шали
жін. р. жовті́шала
сер. р. жовті́шало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
жовті́шавши

Словник синонімів

ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИрідше, ЖОВТІ́ШАТИпідсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). - Док.: пожовті́ти, пожо́вкнути, прижо́вкнути, зажо́вкнути, прожо́вкнути, прижо́вкти, зжо́вкнути, позолоти́тися, позолоті́ти. Обличчя осунулося, почало жовтіти (Панас Мирний); Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в’яне, жовкне... (Леся Українка); Прижовкло листя на кущах і деревах (П. Воронько); Море міниться - сизе, бузкове, А надвечір воно золотиться (П. Воронько); Земля золотіла. Це був, власне, жовтий пісок, прибитий дощем, а тепер нагрітий і осяяний сонцем (І. Багряний); Все запам’ятовуй, Хомо, бо це вже історія. Не та історія, що зажовкає десь у книгах, а та, що твориться на твоїх очах (О. Гончар); За вікном тьмяно народжувався світанок, примеркали, жовтішали вогні свічок (С. Скляренко); Половіють за обрій жита, печалить день чаїне квиління (з газети).