-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив жовті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   жовті́ймо
2 особа жовті́й жовті́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа жовті́тиму жовті́тимемо, жовті́тимем
2 особа жовті́тимеш жовті́тимете
3 особа жовті́тиме жовті́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа жовті́ю жовті́ємо, жовті́єм
2 особа жовті́єш жовті́єте
3 особа жовті́є жовті́ють
Активний дієприкметник
жовті́ючий
Дієприслівник
жовті́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. жовті́в жовті́ли
жін. р. жовті́ла
сер. р. жовті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
жовті́вши

Словник синонімів

ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИрідше, ЖОВТІ́ШАТИпідсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). - Док.: пожовті́ти, пожо́вкнути, прижо́вкнути, зажо́вкнути, прожо́вкнути, прижо́вкти, зжо́вкнути, позолоти́тися, позолоті́ти. Обличчя осунулося, почало жовтіти (Панас Мирний); Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в’яне, жовкне... (Леся Українка); Прижовкло листя на кущах і деревах (П. Воронько); Море міниться - сизе, бузкове, А надвечір воно золотиться (П. Воронько); Земля золотіла. Це був, власне, жовтий пісок, прибитий дощем, а тепер нагрітий і осяяний сонцем (І. Багряний); Все запам’ятовуй, Хомо, бо це вже історія. Не та історія, що зажовкає десь у книгах, а та, що твориться на твоїх очах (О. Гончар); За вікном тьмяно народжувався світанок, примеркали, жовтішали вогні свічок (С. Скляренко); Половіють за обрій жита, печалить день чаїне квиління (з газети).
ЖОВТІ́ТИСЯ (виділятися жовтим кольором), ЖОВТІ́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТА́ВИТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЯНТАРІ́ТИ, ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). - Док.: зажовті́тися, зажовті́ти, зазолоти́тися, зазолоті́ти. Вдалині жовтіється осінній ліс; Родючий баштан жовтіє динями (Марко Вовчок); На широченній рівнині.. яскраво золотились соняшники (О. Гончар); З висоти добре видно, як пізня осінь поділила безмежжя полів на чорні й зелені барви, між якими подекуди золотавились скирти пшеничної соломи (з журналу); По грядках - мак і квіти, І сонях золотів (А. Малишко); Де-не-де у вікнах світло янтаріє (В. Сосюра); Половіє безмежний клин озимої пшениці (Ю. Яновський). - Пор. 1. виділя́тися.

Словник фразеологізмів

в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ’яненко); [Секлета Семенівна:] Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш); В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); У мене так мурав’ї [мурашки] й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний); Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові (М. Коцюбинський); — Ну, а коли сказала [дочка] про булочника — залицявся там один хвиндрик до неї — то в мене й у очах позеленіло (Ю. Збанацький).