жовтити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив жовти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   жовті́мо, жовті́м
2 особа жовти́ жовті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа жовти́тиму жовти́тимемо, жовти́тимем
2 особа жовти́тимеш жовти́тимете
3 особа жовти́тиме жовти́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа жовчу́ жовтимо́, жовти́м
2 особа жовти́ш жовтите́
3 особа жовти́ть жовтя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
жовтячи́*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. жовти́в жовти́ли
жін. р. жовти́ла
сер. р. жовти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
жовти́вши