-1-
іменник жіночого роду, істота
(птах) * Але: дві, три, чотири жовни́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жовна́ жо́вни
родовий жовни́ жо́вен
давальний жовні́ жо́внам
знахідний жовну́ жо́вни, жо́вен
орудний жовно́ю жо́внами
місцевий на/у жовні́ на/у жо́внах
кличний жо́вно жо́вни

Словник синонімів

ДЯ́ТЕЛ (лісовий птах),ЖОВНА́, Я́ТЕЛ[Я́ТІЛ][Я́ТІЛЬ]діал.,КЛЮВА́Кдіал., КЛЮЙДЕ́РЕВОдіал., ДОВБА́Чдіал., ДОВБА́ЛОдіал.В дубову кору дятел стука (Я. Щоголів); Ворона крякне та жовна о пень сухий застукотить (І. Франко); Вистукує барвистий ятел у кору стовбурів (А. Шиян); Провору тишу протинав стук ятеля по дзвінкій корі (Ю. Яновський); Зляканий клювак порснув з-під вербового пенька (І. Ле); Птиця клюйдерево вистукує, як ковач: тук-тук-тук, ніби молотком у кузні (А. Хижняк); Ой довбачу зелененький, довбачу, довбачу, А я бідна сиротонька, не смійся, багачу (пісня).
І́ВОЛГА, ВИ́ВІЛЬГАдіал.,ЖОВНА́діал.В лісі горлиці туркочуть, Іволги свистять в гаю (С. Воскрекасенко); Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (О. Донченко); Де-де дятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця (А. Свидницький)