-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жнива́р жниварі́
родовий жниваря́ жниварі́в
давальний жниваре́ві, жниварю́ жниваря́м
знахідний жниваря́ жниварі́в
орудний жниваре́м жниваря́ми
місцевий на/у жниваре́ві, жниварю́, жниварі́ на/у жниваря́х
кличний жнива́рю жниварі́

Словник синонімів

ЖНЕЦЬ (той, хто жне хлібні рослини), ЖНИВА́Р, ЖЕ́НЧИКпестл., ЖНІЙрідше,ЖЕ́ННИКрідше,ЖЕНЧА́Ррідше.- На літо шукатиму собі добрих женців, маю жито, овес, біб... (С. Чорнобривець); Високий худорлявий чоловік ішов повз жниварів... Старий Міхал першим завважив його появу (Г. Колісник); - Ой жніте, женчики, обжинайтеся, І на чорную хмару оглядайтеся (дума).