-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив жмакува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   жмаку́ймо
2 особа жмаку́й жмаку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа жмакува́тиму жмакува́тимемо, жмакува́тимем
2 особа жмакува́тимеш жмакува́тимете
3 особа жмакува́тиме жмакува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа жмаку́ю жмаку́ємо, жмаку́єм
2 особа жмаку́єш жмаку́єте
3 особа жмаку́є жмаку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
жмаку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. жмакува́в жмакува́ли
жін. р. жмакува́ла
сер. р. жмакува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
жмакува́вши

Словник синонімів

ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИрозм.,ЖМАКУВА́ТИрозм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИрозм.,ЖВАКУВА́ТИрідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИдіал. (через силу, повільно). - Док.: прожува́ти, пережува́ти, перем’я́ти, перемня́ти, розжува́ти, перете́рти. Іван Зубов відломив шматок хліба, почав жувати скоринку (В. Кучер); Солодко мружачи очі, [корови] пережовували свіжий еспарцет (П. Оровецький); І з виду він більше походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо,.. широка челюсть, не перестаючи, ходором ходила, наче переминала жвачку (О. Стороженко); У хаті стало тихо, тільки було чуть, як лущало порося в зубах та жмакали й плямкали роти (І. Нечуй-Левицький); Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю. Збанацький); Прив’язана до саней дядька Трохима, вона [коняка], похнюпившись, перетирала сіно (М. Стельмах); Чутно, як сопуть ситі воли, жвакуючи росяну траву (М. Коцюбинський); Тисяцький князя Вячеслава Іванко мовчки кутуляв собі твердий шматок м’яса і в розмову не встрявав (П. Загребельний).
М’Я́ТИ (стискаючи, деформувати, робити м’яким, перетворювати в м’яку масу); РОЗМИНА́ТИ (робити м’яким); ПРОМИНА́ТИ (дуже добре); ЖМА́КАТИ, ЖМАКУВА́ТИ, ЖУ́ЖМИТИрозм. (захоплюючи, здавлюючи щось, деформувати його); ПІДМИНА́ТИ (притискаючи, згинаючи чимсь важким); ПРИМИНА́ТИ (трохи); БГА́ТИ, МЕ́РВИТИдіал. (стискаючи в руках, скручуючи щось); ТЕРЕБИ́ТИрозм.,ТЕРМОСИ́ТИ[ТЕРМОСУВА́ТИ]розм. (перебираючи пальцями). - Док.: зім’я́ти, пом’я́ти, розім’я́ти, пром’я́ти, пожма́кати, зіжма́кати[зжма́кати], пожмакува́ти, зжу́жмити, підім’я́ти, прим’я́ти, зібга́ти, побга́ти. Данько взяв із горнятка відталу грудку і, розглядаючи, поволі став м’яти, розминати її в пальцях (О. Гончар); Вона дуже хвилювалася, жмакала клаптик паперу в руках, боязно поглядала в зал (М. Чабанівський); .- Щасти вам доля, хлопці. Не забувайте моєї господи. Як нема моїх синочків, хоч на чужих подивлюся. - І, низько нахиливши голову, пішла до хати, жмакуючи рукавом підібраний хвартух (М. Стельмах); Він ішов швидко, підминаючи ногами шорстке бадилля кукурудзи (М. Чабанівський); Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в руках червону хусточку (М. Коцюбинський); - Мудрий Федір Йосипович.. Все на нас покладає. - Звичайно, звичайно... На кого ж більше, - розгублено промимрив Сіренко, нервово мервлячи свою ріденьку борідку (М. Ю. Тарнавський); Аркадій Петрович теребив в руці серветку (М. Коцюбинський); Стяг [Івонька] свою облуплену шапку з голови й, термосячи її в руках, став жалібно просити (Грицько Григоренко).