життєстійкий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний життєстійки́й життєстійка́ життєстійке́ життєстійкі́
родовий життєстійко́го життєстійко́ї життєстійко́го життєстійки́х
давальний життєстійко́му життєстійкі́й життєстійко́му життєстійки́м
знахідний життєстійки́й, життєстійко́го життєстійку́ життєстійке́ життєстійкі́, життєстійки́х
орудний життєстійки́м життєстійко́ю життєстійки́м життєстійки́ми
місцевий на/у життєстійко́му, життєстійкі́м на/у життєстійкі́й на/у життєстійко́му, життєстійкі́м на/у життєстійки́х