-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жите́йський жите́йська жите́йське жите́йські
родовий жите́йського жите́йської жите́йського жите́йських
давальний жите́йському жите́йській жите́йському жите́йським
знахідний жите́йський жите́йську жите́йське жите́йські
орудний жите́йським жите́йською жите́йським жите́йськими
місцевий на/у жите́йському, жите́йськім на/у жите́йській на/у жите́йському, жите́йськім на/у жите́йських

Словник синонімів

ЖИТТЄ́ВИЙ[ЖИТТЬОВИ́Й] (пов’язаний з життям), ЖИТЕ́ЙСЬКИЙ рідше,ЖИТЕ́ЧНИЙдіал.Перед злом не можна відступати. Скрізь і всюди йому треба протиставити енергію поведінки й велику життєву стійкість (з журналу); І я почую найрадісніше і найздивованіше "таточку!" - щасливий крик дитинчати, не призвиклого до життьових перепадів, вогню й морозу (В. Стус); Житейські негаразди;Чіпка з Грицьком ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі - завсідні житечні турботи (Панас Мирний).
ЩОДЕ́ННИЙ (який є, буває, відбувається, здійснюється щодня), ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ПОТО́ЧНИЙ, ПОДЕ́ННИЙ, БУ́ДНІЙ, БУДЕ́ННИЙ, ЖИТТЄ́ВИЙ, ЖИТТЬОВИ́Йрідше, ЖИТЕ́ЙСЬКИЙкнижн., ЖИТЕ́ЧНИЙдіал. (пов’язаний із справами кожного дня). Навчання - це насамперед праця, щоденне добування знань (І. Цюпа); Щорічні змагання хорів по областях,.. повсякденне вишукування талановитих голосів у самій гущі народу - ось що збереже хору молодість (Ю. Яновський); Марія Іванівна натиснула кнопку, з’явилася секретарка, почалася звичайна поточна робота (В. Собко); Поденний розрахунок за роботу; Але все ж серед буднього чвару там були й поривання святі (М. Старицький); В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними (Григорій Тютюнник); Життєві дрібниці; Життьові турботи; Житейські справи; Їх [турботи] не могли розвіяти житечні дрібниці (О. Слісаренко).

Словник фразеологізмів

жите́йське мо́ре, уроч. Життя з його турботами, неспокоєм і т. ін. [Іван:] Скрізь хвилює “море житейське”, а мій човен без весел і без стерна: куди і як мені пливти і чим мені гребти, та й до якого берега причалити? (І. Карпенко-Карий); Дивиться мати вслід [Уласові], плаче: чи вистачить у нього сили вигребтися..? Чи піднесе вона [хвиля життя] його та й полине він з нею до невідомого щастя, чи замота в житейському морі, як мотає не одного на цьому білому світі (Григорій Тютюнник).