-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жиле́ць жильці́
родовий жильця́ жильці́в
давальний жильце́ві, жильцю́ жильця́м
знахідний жильця́ жильці́в
орудний жильце́м жильця́ми
місцевий на/у жильце́ві, жильці́, жильцю́ на/у жильця́х
кличний жильцю́ жильці́

Словник синонімів

ЖИ́ТЕЛЬ (той, хто живе у певній країні, населеному пункті тощо), МЕ́ШКАНЕЦЬ, ЖИТЕ́ЦЬрозм.,ПОЖИЛЕ́ЦЬрозм.,ЖИЛЕ́ЦЬрідше, ОБИВА́ТЕЛЬзаст., НАСЕ́ЛЬНИКрідко.- Хто я такий? Місцевий житель (А. Шиян); Я мешканець міста, де барвами пишно неонове сяйво вогнів розцвіло (Д. Луценко); Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний); По деяких місцях навесні місцеві пожильці виїздять човнами на морські коси (Остап Вишня); В Кишиневі на сто тисяч жильців тоді не було ні одної газети (І. Нечуй-Левицький); На тротуарах мирні обивателі розступаються, дають мені дорогу (П. Колесник); Ухвалює [Еней] вийти І роздивитись кругом,.. хто тут насельником - звір чи людина (М. Зеров). - Пор. 1. громадя́нин.
КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТрозм.,КОМІ́РНИКрозм.,ЖИЛЕ́ЦЬрозм.,ПОСТОЯ́ЛЕЦЬзаст.В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); - А дітей у вас, певно, з десятеро. Я не приймаю до себе на квартиру пожильців з дітьми (І. Нечуй-Левицький); [Котя:] Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти. Гопкомпанія (І. Микитенко); Шостий комірник, ученик сьомого класу гімназіального, Микола Демідов, лежав також на ліжку біля вікна (О. Маковей); Зачинені віконниці у його кватирі давали ознаку на всю улицю, що їх жилець перебрався кудись інде (Панас Мирний); - Адже ви у нас не якийсь постоялець, а гість у домі (І. Франко).
ПОЖИЛЕ́ЦЬ (той, хто живе, мешкає у певному приміщенні, будинку), ЖИЛЕ́ЦЬ, МЕ́ШКАНЕЦЬ, ЖИТЕ́ЦЬрозм.Другого пожильця комісарового кабінету звали Сергієм Салагатовим (Ю. Збанацький); Другого ранку зачинені віконниці у його кватирі давали ознаку на всю улицю, що їх жилець перебрався кудись інде (Панас Мирний); В коридор повибігали мешканці готелю (О. Десняк); Над шанцями світової війни скреготали чавунні зуби смерті і жерли кинуті оселі, а житці їхні з малими дітьми, склавши убогі манатки на вози, тяглися битими шляхами на тихий схід (О. Слісаренко).

Словник фразеологізмів

не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті]. Хтось довго не проживе через слабке здоров’я, хвороби і т. ін. — Учись! Ой, учись, Олег! — сказала [мати] гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч); — Не жилець,— голосила,— батько наш на сьому світі, ой не жилець!.. (В. Чумак); — Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап... (З. Тулуб); Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець... (Д. Бедзик).

не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті]. Хтось довго не проживе через слабке здоров’я, хвороби і т. ін. — Учись! Ой, учись, Олег! — сказала [мати] гаряче, схвильовано, пильно дивлячись на нього.— Чує моє серце: не жилець уже я на цьому світі (І. Рябокляч); — Не жилець,— голосила,— батько наш на сьому світі, ой не жилець!.. (В. Чумак); — Доведеться ділитися з ними роботою. Щоправда, дід Омелько не робітник і навіть не житець на світі, зате Павло та Остап... (З. Тулуб); Курило скрипів зубами від болю і благально повторяв: — Добий мене, друже, я вже не житець... (Д. Бедзик).