животіти 1 значень

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив животі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   животі́ймо
2 особа животі́й животі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа животі́тиму животі́тимемо, животі́тимем
2 особа животі́тимеш животі́тимете
3 особа животі́тиме животі́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа животі́ю животі́ємо, животі́єм
2 особа животі́єш животі́єте
3 особа животі́є животі́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
животі́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. животі́в животі́ли
жін. р. животі́ла
сер. р. животі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
животі́вши

Словник синонімів

БІДУВА́ТИ (жити в бідності, терпіти нестатки), ЗЛИДАРЮВА́ТИпідсил.,ЗЛИДНЮВА́ТИпідсил. розм.,БИ́ТИСЯпідсил. розм.,СТАРЦЮВА́ТИпідсил. розм.,НУЖДА́ТИСЯпідсил. рідше.,НУЖДУВА́ТИпідсил. рідко.НУЖДУВА́ТИСЯпідсил. рідко.КАПА́РИТИзах., КАПАРУВА́ТИзах.Хазяїн, де жили вони, розписував на базарі: не живуть вони - бідують, у хаті - нужда та злидні невилазні (Панас Мирний); [Надія:] Сам ти злиднював, так хай хоч діти добра зазнають (З. Мороз); - Бач, доню, - було мати каже, - яка наша доля! Цілий вік б’ємось, працюємо, та не свої, чужі скрині сповнюємо (Ганна Барвінок); Пани перетворили Україну на місце гульбища. А бідні люди старцюють - і нема цьому кінця (П. Тичина); - Я не можу допустити, щоб моя дочка нуждалася... (Ф. Бурлака); Боже, як мучився вбогий народ, Як нуждував, щоб добути ту скибу! (Д. Павличко); Та й батько його [Івана] не розкошував, але гірко нуждувався у задушливій атмосфері (А. Крушельницький); Решта бойків, що розсіялися своїми бідними селами по горах, капарила свій темний вік.. так на галицькому, як і на угорському боці (М. Ірчан). - Пор. 1. животі́ти, 1. перебива́тися.
ЖИВОТІ́ТИ (жити в тяжких умовах; існувати без розвитку, перебувати у стані поступового занепаду), СКНІ́ТИ, НИ́ДІТИ. [Івась:] Чи подумали ви, що в цьому льоху на моїх очах не живе, а животіє троє нещасних, найближчих мені людей? (Мирослав Ірчан); Раніше в селі школа ледве животіла, а в революцію і зовсім закрилась (М. Стельмах); Уперед! Годі скніти рабами, Час кормигу гидливу знести! (П. Грабовський); Як хороше! ..Яке щастя, що не гнию в ямі, не нидію в рабстві (О. Досвітній). - Пор. 1. бідува́ти.
ЖИ́ТИ (бути живим), ІСНУВА́ТИ, ЖИВОТІ́ТИзаст.;ЗДРА́СТУВАТИ, ДИ́ХАТИрозм. (бути живим і здоровим); ВІКУВА́ТИ, ПОЖИВА́ТИрозм. (проживати свій вік). Недовго жив він на віку (В. Сосюра); Тільки пострілами міг він окликнутись до живих, дати їм знати про себе, що він є, існує, живе (О. Гончар); - Я буду любити тебе довіку, доки стоятиме земля, животітимуть люди.., - сказав Громовик (І. Нечуй-Левицький); [Семен:] Що ж бабуся твоя, чи здрастують ще? (М. Кропивницький); Навіть задумую.. їхати на.. купелі весною. Як можу, так і кручу, аби ще дихати (В. Стефаник); - Лучче мені вмерти, як без неї вікувати (Марко Вовчок); Пархоме, не мудруй!.. Що викувала вже зозуля - поживай! А більше - шкода, що й бажаєш... (П. Гулак-Артемовський).

Словник антонімів

ЖИТИ УМИРАТИ
Існувати, бути живим, вікувати, (погано) животіти, бідувати. Припиняти життя, уроч. відійти, спочити, (раптово) загинути, полягти, (знижене) сконати.
Жити ~  умирати без води, без їжі, без повітря. Жити ~  умерти з батьком, з братом, з дочкою, з жінкою, з сином, з сусідами; біля батька, біля брата, біля дочки, біля жінки, біля сина, біля сусідів, серед близьких, серед ворогів, серед друзів; без близьких, без друзів, без рідних; як люди; в готелі, в квартирі, в місті, в країні, за річкою, над Дніпром. Бажати, прагнути, хотіти жити ~  умирати; довго, з насолодою, з радістю, безтурботно, без труднощів, енергійно, захоплено, кілька днів, років, коротко, мало, непомітно, спокійно жити ~  померти легко, нагло, несподівано, швидко. Жити ~  умирати в ім’я чого-н.
Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, й мре, й оживає (Т. Шевченко);   Наш батько - з тих, що умирали перші, А Гриць Бобренко - з тих, що хочуть жить (Л. Костенко).  Левку, тож так живи, тож так умри, щоб ніколи не вмерти (В. Сологуб). Чоловік так як муха: сьогодні живе, а завтра вмре. Скільки не живу, а помирати доведеться (Народні прислів’я).
Оживати ~ помирати; вікувати ~ відійти //спочити, животіти ~ сконати, жити ~ загинути //полягти Пор. ще: ЖИВИЙ ~ МЕРТВИЙ, ЖИТТЯ ~ СМЕРТЬ, НАРОДЖУВАТИСЯ ~ УМИРАТИ