ЖИТТЯ́ (стан живого організму - людини, тварини, рослини), ІСНУВА́ННЯ, БУТТЯ́уроч., ДНІчиї,ЖИВІ́Тзаст., ЖИВОТТЯ́діал. (людини). Життя покидало Орлика. Але він не здавався.. Він мовчав, і вся воля пішла на цей напружений і мовчазний опір смерті (О. Довженко); Бруньки на деревах лопались, і з них тріумфально, стихійно виливалось життя (І. Багряний); Існування рослини при такій температурі - неможливе (О. Гончар); Поете, тям, зазнати маєш ти всіх мук буття.., Заким дійдеш до світлої мети (І. Франко); Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (М. Коцюбинський); - Його сивуха запалила І живота укоротила, І він, як муха в зиму, зслиз (І. Котляревський); - Тепер слухаю, як кує зозуля, та так мені забажалось, щоб вона накувала мені багато год живоття (І. Нечуй-Левицький).