-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний живолу́п живолу́пи
родовий живолу́па живолу́пів
давальний живолу́пові, живолу́пу живолу́пам
знахідний живолу́па живолу́пів
орудний живолу́пом живолу́пами
місцевий на/у живолу́пові, живолу́пі на/у живолу́пах
кличний живолу́пе живолу́пи

Словник синонімів

ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬрозм., КРОВОПИ́ВЦЯрозм.,КРОВОЖЕ́Ррозм., СПРУТ розм.,ПАРАЗИ́Трозм.,П’Я́ВКАрозм.,ЖИВОДЕ́Ррозм.,ШКУРОДЕ́Ррозм.,ШКУРОЛУ́Прозм.,ЖИВОЇ́Дрозм.,ЖИВОЛУ́Прозм.Експлуататор бачить [у гуцулі] лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич); На рідкість жорстокими визискувачами виявились поміщики Базилевські (О. Гончар); Пливуть золоті річки і спадають в кишені тим, хто сам не робить, всяким хижакам (М. Коцюбинський); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п’явок і кровопивців (В. Еллан); - А я й не знав, Терентію, що ви такий живодер. Досі думав, що ваша рука лише на карбованці лежить, а тепер ви її на душу положили (М. Стельмах); - Коли забирати землю в живоїдів, то в усіх чисто (І. Муратов). - Пор. гноби́тель.
МУЧИ́ТЕЛЬ (той, хто мучить когось); КАТ, КАТЮ́ГАпідсил. зневажл.,ІНКВІЗИ́ТОР, ЖИВОЇ́Дрозм.,ЖИВОДЕ́Ррозм.,ЖИВОЛУ́Прозм.,РОЗПИНА́ТЕЛЬзаст. (той, хто злісно, жорстоко мучить людей). Поволі думки вертаються до Богорського. Недолюдок, мучитель, кат! Ну як такого носить свята земля!.. (Вас. Шевчук); Якщо ж казати взагалі, То все іде як треба. Б’ємо катів на їх землі, Аж курява до неба (С. Воскрекасенко); Уже народ - одна суцільна рана, Уже від крові хижіє земля, І кожного катюгу і тирана Уже чекає зсукана петля (В. Симоненко); Чому я не родивсь чим другим, а поповичем? Чому мене не віддали куди інше, а в цю проклятущу свинарію, під цих живоїдів?.. (А. Свидницький); - Віддай нам наших дітей, живолупе! - волали жінки, розмахуючи кулаками (З. Тулуб); Підскочив до Петра якийсь шолудивий підпатрицій, що кінчав курси розпинателів і проходив саме практику (Остап Вишня). - Пор. недо́людок.