-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | живи́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | живі́мо, живі́м |
| 2 особа | живи́ | живі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | живи́тиму | живи́тимемо, живи́тимем |
| 2 особа | живи́тимеш | живи́тимете |
| 3 особа | живи́тиме | живи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | живлю́ | жи́вимо, жи́вим |
| 2 особа | жи́виш | жи́вите |
| 3 особа | жи́вить | жи́влять |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| жи́влячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | живи́в | живи́ли |
| жін. р. | живи́ла |
| сер. р. | живи́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| жи́влений |
| Безособова форма |
| жи́влено |
| Дієприслівник |
| живи́вши |
Словник синонімів
ГОДУВА́ТИ (забезпечувати кого-небудь їжею), ПРОГОДО́ВУВАТИ, ХАРЧУВА́ТИ, ПРОХАРЧО́ВУВАТИ, ЖИВИ́ТИ розм., ХАРЧИ́ТИ розм. рідше, КОНТЕНТУВА́ТИ заст., СТРАВУВА́ТИ діал.; СТОЛУВА́ТИ розм. (за плату). - Док.: прогодува́ти, прохарчува́ти, прохарчи́ти. - Треба чимсь жити й дітей годувати (І. Нечуй-Левицький); Партизани нагнали до степу стільки [худоби], що вистачило б прогодувати цілу армію (О. Гончар); Посесор так харчував бурлак, що в великий піст в його казармах почався помірок (І. Нечуй-Левицький); - До праці я вже не годен.. і себе не маю чим прохарчувати (С. Чорнобривець); Громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою (І. Франко); - Іван.. батька рідного проганяє, не хоче годувати, не хоче зодівати, не хоче годити! Ми ж вас харчимо, ми вам раді, ми вас почитаємо... (Грицько Григоренко); Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати (Ганна Барвінок); Половину будинку пані оддавала якимсь паничам під найми; ще й столувала їх, - з того й жила, небога (Марко Вовчок).
ЖИВИ́ТИ (забезпечувати живі організми, окремі органи поживними речовинами), ПОЖИВЛЯ́ТИ рідше, ХАРЧУВА́ТИ рідше. Коріння [осокора] іще не вирване з землі, воно ще живить гілля свіжими соками (М. Руденко); Їх [квіточки] поживляє щоночі роса (П. Грабовський); Кров тече від серця артеріями.., харчує весь організм (Ю. Смолич).
НАДИХА́ТИ [НАДИ́ХУВАТИ] на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ [ОКРИ́ЛЮВАТИ] без додатка, підсил., ПІДНО́СИТИ без додатка, ОДУХОТВОРЯ́ТИ без додатка, книжн. рідше, ОДУШЕВЛЯ́ТИ чим і без додатка, заст.; ЖИВИ́ТИ (викликати душевне піднесення, даючи якісь надії, сприяючи розвиткові кого-, чого-небудь). - Док.: натхну́ти [надихну́ти], насна́жити, запали́ти, окрили́ти, піднести́, одухотвори́ти, одушеви́ти. Читання надихало Лесю, голос її з кожним рядком міцнів, виразнішав (М. Олійник); Листи підбадьорювали її, наснажували новою силою, і дівчина ще з більшою енергією бралась до діла (Д. Ткач); Любов облагороджує і запалює людину на подвиги (О. Довженко); Успіхи на фронті окрилили партизанів (М. Шеремет); Нова хвиля захоплення піднесла народ (Ірина Вільде); Коли б так душу перелити в спів, коли б сею піснею одушевляти люд! (Уляна Кравченко); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (О. Довженко).