ЖЕ́РТВА (про релігійний обряд - предмет або жива істота, що приноситься як дар богам), ОФІ́РАрідше. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка); Кращих ягнят із хліва я на офіру віддам (М. Зеров).

ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВАрідше,ПОЖА́ЛУВАННЯзаст.,ПОДАЯ́ННЯзаст., ДАЯ́ННЯзаст., уроч.,ДА́ТОКзаст.,ПОДА́ЧАзаст.;ФУНДА́ЦІЯ (внесок коштів на заснування чогось); ЧА́СТОЧКА (пожертва на церкву за упокій душі померлого); ПОДА́ЧКАперев. зневажл. (невелика, мізерна). То були або внески членів товариства, або збирання маленької пожертви чи плата за квитки на вистави (Т. Масенко); Як тільки збір пожертвувань закінчився, той же блідий юнак Аркатов підійшов до столу (А. Шиян); Коли словар буде готовий, тоді надійде питання про кошти друкарські. Тут уже знов треба буде вдатися до спільних жертв, датків (А. Кримський); [Ульріка:] Он, дивись, То рицар Ольбрахт, що привіз Пожалування пану воєводі (І. Кочерга); Жінка давно слугувала комісарові, отримуючи за свої дрібні доноси мізерні подаяння (Ю. Бедзик); - Хоч невелике, та щире наше даяння (переклад Бориса Тена); Подача на церкву; - Це мій посаг, моя власність, так що пан Лозко не зможе заперечувати фундації (З. Тулуб); - То я вже каюсь... А то діждала неділеньки святої... До утрені й до служби пішла, на часточку подала... (А. Тесленко); Охороною феодальних привілеїв і подачками царський уряд перетворював місцевих феодалів на своїх вірних слуг (з підручника). - Пор. ми́лостиня.

САМОПОЖЕ́РТВА (жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших), САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, САМОЖЕ́РТВА, ЖЕ́РТВА, САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, САМОПОСВЯ́ТА, ПОСВЯ́ТАдіал., ПОСВЯ́ЧЕННЯдіал.Самопожертва в ім’я прогресу людства; - Ти рисуєшся, - враз вигукнула Ніна, - бо... бо це нікому не потрібна жертва! (О. Донченко); Материнське серце і почуття! Які ви недосяжні для холодного розуму! Які ви бездонні у своїй людській доброті, шляхетності, самопосвяті! (з газети).