жереб 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(жеребок)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний же́реб же́реби
родовий же́реба же́ребів
давальний же́ребу, же́ребові же́ребам
знахідний же́реб же́реби
орудний же́ребом же́ребами
місцевий на/у же́ребі на/у же́ребах
кличний же́ребе* же́реби*

Словник синонімів

ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯфольк., СУДЬБА́розм., ФОРТУ́НАрозм., ПЛАНЕ́ТАрозм., заст., ПЛАНИ́ДАрозм., заст., УДІ́Лзаст., уроч., ПАЙзаст.Ой погляну я на поле, - Поле чистеє дріма... Гей, мій латаний талане, Доле темна та німа! (І. Франко); Перед нами - брат нужденний.. Тягне жереб свій злиденний Та кляне життя своє (П. Грабовський); - Ну, батьку, на те війна. Народне діло. Тут уже кому яке щастя (О. Довженко); Невже минеш, як буревій, В судьбі моїй, в судьбі моїй? (Л. Забашта); Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів (М. Стельмах); Мені випала щаслива планета - родитися в степу (О. Ковінька); - А головувати хто буде? Чи не ти, бува, приймеш на себе цю планиду? (Ю. Збанацький); [Інгігерда:] Хлопчик бідний! Не легкий це припав тобі уділ... (І. Кочерга); Є люди - слава їх лунає звуком рогу. А мій убогий пай - незвані темні дні (переклад М. Зерова).

Словник фразеологізмів

жеребо́к (же́реб) ки́нуто, книжн. Остаточне рішення прийнято, вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході і т. ін. зроблено. [Ральф:] Справа ясна, і жеребок кинуто. Ходімо, Гібсон (В. Собко); [Інгігерда:] Так... жереб кинуто... Що обіцяє він? (І. Кочерга).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(жеребець) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний же́реб же́реби
родовий же́реба же́ребів
давальний же́ребу, же́ребові же́ребам
знахідний же́реб же́реби
орудний же́ребом же́ребами
місцевий на/у же́ребі на/у же́ребах
кличний же́ребе* же́реби*

Словник синонімів

ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯфольк., СУДЬБА́розм., ФОРТУ́НАрозм., ПЛАНЕ́ТАрозм., заст., ПЛАНИ́ДАрозм., заст., УДІ́Лзаст., уроч., ПАЙзаст.Ой погляну я на поле, - Поле чистеє дріма... Гей, мій латаний талане, Доле темна та німа! (І. Франко); Перед нами - брат нужденний.. Тягне жереб свій злиденний Та кляне життя своє (П. Грабовський); - Ну, батьку, на те війна. Народне діло. Тут уже кому яке щастя (О. Довженко); Невже минеш, як буревій, В судьбі моїй, в судьбі моїй? (Л. Забашта); Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів (М. Стельмах); Мені випала щаслива планета - родитися в степу (О. Ковінька); - А головувати хто буде? Чи не ти, бува, приймеш на себе цю планиду? (Ю. Збанацький); [Інгігерда:] Хлопчик бідний! Не легкий це припав тобі уділ... (І. Кочерга); Є люди - слава їх лунає звуком рогу. А мій убогий пай - незвані темні дні (переклад М. Зерова).

Словник фразеологізмів

жеребо́к (же́реб) ки́нуто, книжн. Остаточне рішення прийнято, вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході і т. ін. зроблено. [Ральф:] Справа ясна, і жеребок кинуто. Ходімо, Гібсон (В. Собко); [Інгігерда:] Так... жереб кинуто... Що обіцяє він? (І. Кочерга).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний же́реб же́реби
родовий же́реба же́ребів
давальний же́ребові, же́ребу же́ребам
знахідний же́реба же́реби, же́ребів
орудний же́ребом же́ребами
місцевий на/у же́ребові, же́ребі на/у же́ребах
кличний же́ребе же́реби

Словник синонімів

КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КАрозм.,КОМО́НЬзаст.;КОНИ́СЬКОрозм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НАрозм.,КОНИ́НАрозм.,КОНЯЧИ́НАрозм.,ПАТИ́КАзневажл., ШКІ́НЬКАдіал. (перев. худий або слабосилий, заморений); ДРАБИНЯ́Крозм. (худий, з випнутими ребрами); ЛОША́К (молодий); ГРОМА́Кдіал. (баский); СКАКУ́Н (з високими біговими якостями); ЖЕРЕБЕ́ЦЬ, ЖЕ́РЕБрідше,О́ГИР (некастрований самець); СТА́ДНИКдіал. (плідник при табуні); МЕ́РИНрозм. (кастрований); ТАРПА́Н (дикий); МУСТА́НГ (здичавіла тварина в Північній Америці); ДРАБА́НТзаст. (манежний). Зупиняється кінь. Понокав Іван: - Що, вже їхати лінь? - Смикнув за вудила, пришпорив шкапину... (І. Нехода); Карпо і Лаврін купили й собі по коняці (І. Нечуй-Левицький); Комоні ржуть, почувши дим війни (І. Кочерга); Приволікся конисько, як уже не раз, сам один додому (О. Кобилянська); Сліпа Гершкова шкапа, яку все село звало "великомучениця", була така байдужа до всього, що вже й не обганялась од мух (П. Козланюк); Цей їде сліпою кониною, той їде сліпою кониною (Лесь Мартович); Парубок всміхнувся і, подивившись на конячину, іронічно спитав: - Вона ж хоч вітер повезе? (В. Винниченко); Машталір той знай своїх патик поганя (Г. Квітка-Основ’яненко); Невеличка шкінька на лихому возі привезла до шпиталю болящого (Панас Мирний); Восени лошаки вже будуть на іподромах, виборюватимуть призи у великому дербі (О. Гончар); Сівши на таратайку, запряжену парою добрих громаків, торкнув [пан] рукою пишно вбраного кучера (О. Ільченко); Не у стайні, не в загоні, А на волі стригуни, Ех, і коні, скачуть коні, Буйногриві скакуни (М. Шеремет); Коні зовсім перестали пастися, збилися всі докупи: лошата з кобилами всередині, а жеребці оточили їх щільним колом (З. Тулуб); Колись це був добрий жереб, зараз він стояв старий, сухоребрий серед двору (С. Скляренко); Зіньків огир пролопотів галопом із двору (В. Кучер); - Ще за моєї пам’яті сайгаки, тарпани в степах водились (О. Гончар); Мустанги зграйно Пасуться між саван (М. Рильський).