-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний же́нчик же́нчики
родовий же́нчика же́нчиків
давальний же́нчикові, же́нчику же́нчикам
знахідний же́нчика же́нчиків
орудний же́нчиком же́нчиками
місцевий на/у же́нчикові, же́нчику на/у же́нчиках
кличний же́нчику же́нчики

Словник синонімів

ЖНЕЦЬ (той, хто жне хлібні рослини), ЖНИВА́Р, ЖЕ́НЧИКпестл., ЖНІЙрідше,ЖЕ́ННИКрідше,ЖЕНЧА́Ррідше.- На літо шукатиму собі добрих женців, маю жито, овес, біб... (С. Чорнобривець); Високий худорлявий чоловік ішов повз жниварів... Старий Міхал першим завважив його появу (Г. Колісник); - Ой жніте, женчики, обжинайтеся, І на чорную хмару оглядайтеся (дума).