женців 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний женці́в женце́ва женце́ве женце́ві
родовий женце́вого женце́вої женце́вого женце́вих
давальний женце́вому женце́вій женце́вому женце́вим
знахідний женці́в, женце́вого женце́ву женце́ве женце́ві, женце́вих
орудний женце́вим женце́вою женце́вим женце́вими
місцевий на/у женце́вому, женце́вім на/у женце́вій на/у женце́вому, женце́вім на/у женце́вих