-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жезл жезли́
родовий жезла́ жезлі́в
давальний жезлу́, жезло́ві жезла́м
знахідний жезл жезли́
орудний жезло́м жезла́ми
місцевий на/у жезлі́ на/у жезла́х
кличний же́зле* жезли́*

Словник синонімів

ЖЕЗЛ (особливої форми паличка, що служить символом влади, високого становища тощо); БУЛАВА́ (з кулястим потовщенням на кінці); ПАТЕРИ́ЦЯ (перев. у священнослужителів); БУНЧУ́Кіст. (з китицею кінського волосу - ознака влади отаманів, гетьманів тощо); ПІРНА́Чіст. (у козацькому війську - ознака влади полковника); БЕ́РЛОіст. (палиця, оздоблена камінням і різьбленням). І маршальський таївся жезл ясний В похідній сумці простого солдата (М. Рильський); Богдан Хмельницький владним рухом підніс булаву і враз усе завмерло (П. Панч); До утрені завив з дзвіниці Великий дзвін. Чернецьмій встав, Надів клобук, взяв патерицю, Перехрестився, чотки взяв ... І за Україну молитись Старий чернець пошкандибав (Т. Шевченко); Генеральний осавул Дем’ян Лісовець їхав у першій сотні Чигиринського полку, тримаючи в руці гетьманський бунчук (Н. Рибак); Гетьман урочисто, на очах усього війська, вручив Богуну полковницький пірнач (Я. Качура); Був там прекрасний Мінос, що Зевсу доводиться сином, З берлом в руці золотим над мертвими суд учиняв він (переклад Бориса Тена).