-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний же́вжик же́вжики
родовий же́вжика же́вжиків
давальний же́вжикові, же́вжику же́вжикам
знахідний же́вжика же́вжиків
орудний же́вжиком же́вжиками
місцевий на/у же́вжикові, же́вжику на/у же́вжиках
кличний же́вжику же́вжики

Словник синонімів

ГОРОБЕ́ЦЬ (маленький сірий птах), ЖЕ́ВЖИКрідко,ВОРОБЕ́ЦЬдіал.,ВОРОБЕ́НЬдіал.З проса злітають горобці і виспівують своє "жив-жив" (М. Стельмах); Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали (Є. Гребінка); Воробці в листю дерев цвіркали та пищали, мов на дощ (І. Франко).
ЛЕГКОВА́ЖНИЙім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н[ВІТРОГО́Н]зневажл.,ЖЕ́ВЖИКзневажл.,ВЕРТИ́ХВІСТзневажл.,ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл.,МАРТОПЛЯ́Сзневажл.,СВИСТУ́Нзневажл.,ШАЛАПУ́Тзневажл.,ШАЛАПУ́ТНИКзневажл.,ЦВИ́НДРИКдіал.,ШАЛИВІ́Рдіал.,ВЕРТИПО́РОХ діал. зневажл.Тут уже не було хвилювання легковажних. Хвилювались характери важкі, міцні (О. Довженко); - А тих молодих легкодухів я... не люблю: в їх в голові тільки бали, панни, танці та усяка нісенітниця, - сказала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький); То, що вони [брати] .. силували її за якогось там свого вітрогона - се пуста байка (І. Франко); Щебетали дівчата, оточені якимись жевжиками в маленьких сплющених кепочках (О. Гончар); Той вертихвіст до всього призведе (В. Кучер); - Син у мене, слава Богу, добру голову має на плечах. Не шелихвіст і не п’яниця (А. Шиян); Колись Юпітер ненароком з Олімпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс... (І. Котляревський); - Бачив я серед теперішніх молодих таких свистунів, аж плювати хочеться (А. Хижняк); [Ялина:] Відчепися, чумаче, Відчепися, бурлаче, Відчепись, шалапуте! Бо від тебе дьогтем чути (С. Руданський); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! В церков, буяни! (С. Васильченко); - Вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв); Оксен.. пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий шаливір та веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками, що вже пройшли і ніколи не вернуться (Григорій Тютюнник); Чи він якийсь вертипорох, як-от Тиміш, чи баламут, чи шелихвіст, як Боровий? Не з таких (Я. Гримайло). - Пор. 1. безпу́тник.