-1-
іменник середнього роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жебрува́ння  
родовий жебрува́ння  
давальний жебрува́нню  
знахідний жебрува́ння  
орудний жебрува́нням  
місцевий на/у жебрува́нні, жебрува́нню  
кличний жебрува́ння*  

Словник синонімів

ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯрідше,СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВОзаст.Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, - звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Франко); Щоб задопомогти невістці, він вийшов з своєю кобзою на жебрання (Ф. Бурлака); Через Остапа циганка опізнялася з мандрівкою на жебри (М. Коцюбинський); Вони людям проходу не дають своїм старцюванням (Д. Ткач).