жебрачий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жебра́чий жебра́ча жебра́че жебра́чі
родовий жебра́чого жебра́чої жебра́чого жебра́чих
давальний жебра́чому жебра́чій жебра́чому жебра́чим
знахідний жебра́чий, жебра́чого жебра́чу жебра́че жебра́чі, жебра́чих
орудний жебра́чим жебра́чою жебра́чим жебра́чими
місцевий на/у жебра́чому, жебра́чім на/у жебра́чій на/у жебра́чому, жебра́чім на/у жебра́чих

Словник синонімів

ЖЕБРА́ЦЬКИЙ (належний, притаманний жебракові; який складається з жебраків), СТАРЦІ́ВСЬКИЙ, СТАРЧА́ЧИЙ, ЖЕБРА́ЧИЙрідше.Верхівець побачив чоловіка.. з жебрацьким кийком у руці (В. Гжицький); Рушила й старцівська ватага од церкви й перейшла під монастир (І. Нечуй-Левицький); Зароблю на хліб, Не злякаюся, До старчачих скиб Не попхаюся (М. Чернявський); Він.. знов у жебрачій одежі пішов у широкий світ (І. Франко).