БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОКперев. мн.,НЕДОСТА́ТОК перев. мн.,НЕДОСТА́ЧАперев. мн., рідше,УБО́ГІСТЬ[ВБО́ГІСТЬ]підсил.,УБО́ЗТВО[ВБО́ЗТВО]підсил.,ЗЛИ́ДНІмн. підсил.,ЗЛИДЕ́ННІСТЬпідсил.,ЗЛИДНО́ТАпідсил.,НУЖДА́підсил.,МІЗЕ́РІЯпідсил.рідше,БІДНОТА́підсил.розм.,БІДО́ТАпідсил.розм., УБО́ЖЕСТВО[ВБО́ЖЕСТВО]підсил.заст., ХАРПА́ЦТВОпідсил.рідше, ЖЕБРА́ЦТВОпідсил.рідше,БІДА́ЦТВОрідко,ЗЛИДА́РСТВОпідсил.рідко.Перше гарне вражіння зникло: вона придивилася краще до хатини; вона завважила те, що не кинулося їй у вічі першої хвилини, і бідність та нестатки стали визначатися ще дужче, ніж охайність та щирість господарки (Л. Яновська); - Нам, поколінню, за яким фронти і недостатки, природно було бажати, щоб хоч діти наші виростали серед краси ікомфорту (О. Гончар); - Куди не глянь - кругом злидні та недостачі, хата валиться - пустіє: упаде коли-небудь оселя - придушить... (Панас Мирний); Весь час [дружина] озиралася, чи все в домі гаразд, чи не помічають гості убогості їхнього життя (І. Ле); У Франції переслідується одверте жебрацтво. Але голод і убозтво змушують іти на хитрощі, а іноді і на приниження, гірше за випрошування милостині (П. Панч); Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні (Панас Мирний); І досада на свою злиденність, і заздрість на Власова багатство мучили його (Панас Мирний); Довго рилися [гайдамаки] в шматті і, сердиті, кинули врешті. - Злидота така, нічого й потягти! - сердито грюкнув один віком і лайнувся зло (А. Головко); Хто у службі не бував, той і нужди не видав (прислів’я); Одні [робітники] оповідали про свою домашню мізерію, про сварки в родині (І. Франко); Кругом нас неправда, горе і біднота, аж серце стискає від гіркої муки (М. Коцюбинський); Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? (А. Кримський); - Про те, щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку.., - про те нині нема що й думати. Жебрацтво та й годі! (І. Франко); На весь кишлак, як правило, один чи два ішани-куркулі... Вони князьками почувалися серед цього загального злидарства (І. Ле).

ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯрідше,СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВОзаст.Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, - звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Франко); Щоб задопомогти невістці, він вийшов з своєю кобзою на жебрання (Ф. Бурлака); Через Остапа циганка опізнялася з мандрівкою на жебри (М. Коцюбинський); Вони людям проходу не дають своїм старцюванням (Д. Ткач).