-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив же́брати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   же́браймо
2 особа же́брай же́брайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа же́братиму же́братимемо, же́братимем
2 особа же́братимеш же́братимете
3 особа же́братиме же́братимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа же́браю же́браємо, же́браєм
2 особа же́браєш же́браєте
3 особа же́брає же́брають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
же́браючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. же́брав же́брали
жін. р. же́брала
сер. р. же́брало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
же́бравши

Словник синонімів

ЖЕБРА́ЧИТИ (збирати милостиню), ЖЕ́БРАТИ, СТАРЦЮВА́ТИ, ЖЕБРУВА́ТИрідше,ЖЕБРАКУВА́ТИрозм., ПРОСИ́ТИрозм., МИ́РКАТИзаст.Обв’язавшись картатими хустками, циганки знову підуть жебрачити, канючити шматок хліба, картоплину чи цибулину (Д. Ткач); Я пішов сирітською дорогою - жебрати (М. Ю. Тарновський); Я шостий десяток старцюю; сорок літ, як світ Божий перед моїми грішними очима закрився (Д. Мордовець); - А ваша жінка з дітьми матиме з чого жити, поки ви сидітимете? Чи буде змушена жебрувати (переклад С. Масляка); Малий Василь.. перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Г. Коцюба); Се не жебрак. От він, як бачив, не просить ні в кого (Г. Хоткевич); Жінка з діточками пішла попідвіконню миркати (Г. Квітка-Основ’яненко).