-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив жебракува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   жебраку́ймо
2 особа жебраку́й жебраку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа жебракува́тиму жебракува́тимемо, жебракува́тимем
2 особа жебракува́тимеш жебракува́тимете
3 особа жебракува́тиме жебракува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа жебраку́ю жебраку́ємо, жебраку́єм
2 особа жебраку́єш жебраку́єте
3 особа жебраку́є жебраку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
жебраку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. жебракува́в жебракува́ли
жін. р. жебракува́ла
сер. р. жебракува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
жебракува́вши

Словник синонімів

ЖЕБРА́ЧИТИ (збирати милостиню), ЖЕ́БРАТИ, СТАРЦЮВА́ТИ, ЖЕБРУВА́ТИрідше,ЖЕБРАКУВА́ТИрозм., ПРОСИ́ТИрозм., МИ́РКАТИзаст.Обв’язавшись картатими хустками, циганки знову підуть жебрачити, канючити шматок хліба, картоплину чи цибулину (Д. Ткач); Я пішов сирітською дорогою - жебрати (М. Ю. Тарновський); Я шостий десяток старцюю; сорок літ, як світ Божий перед моїми грішними очима закрився (Д. Мордовець); - А ваша жінка з дітьми матиме з чого жити, поки ви сидітимете? Чи буде змушена жебрувати (переклад С. Масляка); Малий Василь.. перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Г. Коцюба); Се не жебрак. От він, як бачив, не просить ні в кого (Г. Хоткевич); Жінка з діточками пішла попідвіконню миркати (Г. Квітка-Основ’яненко).