жебонливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жебо́нливий жебо́нлива жебо́нливе жебо́нливі
родовий жебо́нливого жебо́нливої жебо́нливого жебо́нливих
давальний жебо́нливому жебо́нливій жебо́нливому жебо́нливим
знахідний жебо́нливий, жебо́нливого жебо́нливу жебо́нливе жебо́нливі, жебо́нливих
орудний жебо́нливим жебо́нливою жебо́нливим жебо́нливими
місцевий на/у жебо́нливому, жебо́нливім на/у жебо́нливій на/у жебо́нливому, жебо́нливім на/у жебо́нливих