жахливо 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНОпідсил.,НЕЗВИЧА́ЙНОпідсил.,ВКРАЙ[УКРА́Й]підсил.,БЕЗМЕ́ЖНОпідсил.,НЕСКІНЧЕ́ННОпідсил.,БЕЗМІ́РНОпідсил.,НЕЗМІ́РНО[НЕЗМІ́РЕНО][НЕЗМІ́РЯНО]підсил.,ПОНАДМІ́РУпідсил.,НЕЙМОВІ́РНОпідсил.,БЕЗКІНЕ́ЧНО[БЕЗКОНЕ́ЧНО]підсил.,СИ́ЛЬНОрозм.,ДО́БРЕрозм.,НЕПОМА́ЛУрозм.,ХТО́ЗНА-ЯКрозм.,ЗДО́РОВОрозм.,ГЕТЬрозм.,ПРИ́ТЬМО́Мрозм.,ПРИ́ТЬМА́розм.,ДУ́ЖЕНЬКОрозм.,ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,НАПРОПА́ЛЕпідсил. розм.,ТЯ́ЖКОпідсил. розм.,БЕЗУ́МНОпідсил. розм.,ЗАПА́МОРОЧНОпідсил. розм.,НЕСКАЗА́ННОпідсил. розм.,НЕПЕРЕВЕ́РШЕНОпідсил. розм.,ЗБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,СТРА́ШНОпідсил. розм.,СТРАХпідсил. розм.,ЖАХЛИ́ВОпідсил. розм.,НЕЛЮ́ДСЬКИпідсил. розм.,БЕ́ЗМІРпідсил. розм.,БЕЗ КРА́Ю[БЕ́ЗКРАЙ]підсил. розм.,НЕАБИ́ЯКпідсил. розм.,ПРЕМНО́ГОзаст., уроч.,ЗЕЛО́заст.,БА́РЗОзаст., КРІ́ПКОдіал.,СИ́ЛЬНЕдіал.;НЕДОСЯ́ЖНО, ТРИ́ЧІрозм. (указує на дуже високий ступінь ознаки); НАБАГА́ТО, ДАЛЕ́КО (при вищому ступені прикметників і прислівників). - А Донат і справді любить [Світлану]? - Дуже! - сказав я і в захопленні розвів руками, наче був неймовірно здивований, що він так сильно й вірно любить її (Є. Гуцало); Петро чомусь був мовчазний і тим немало дивував гостей (П. Панч); У новому фільмі "Арсенал" я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (О. Довженко); Зостанусь тут ще завтра і позавтрьому, бо ще не все бачила, що хтіла, та й таки втомлена чогосьчимало (Леся Українка); Він був би вельми показний із своїм високим зростом.., але все псували йому золотушні червоні очі (П. Загребельний); Заболотний заговорив вільно, без тих стримуючих перепон, яких зовні не видно, але які часом істотно позначаються на характері розмови (С. Журахович); Для характеристики процесу формування української народності суттєво важливі дані історії мови (з наукової літератури); Спокійно підняла [Килина] великий і досить тяжкий цебер з помиями (В. Винниченко); Тигр був надзвичайно великий, з жахливими, ніби полірованими іклами (З. Тулуб); Я незвичайно глибоко, підвищено-вразливо відчув цю катастрофу і всі зв’язані з нею моральні пониження (М. Грушевський); Він став ще худіший, неначе його тіло вкрай виснажилось од походів та битв (І. Нечуй-Левицький); Юлка була безмежно рада, що ніхто їй сьогодні не заважає танцювати з Михайлом (М. Томчаній); Забуваючи одне про одного на нескінченно важких дорогах війни, вони частку своєї любові переносили на товаришів по зброї (О. Гончар); Чим далі він ішов, тим більше йому лишалося йти, так же безмірно далеко, як і безмірно тяжко (І. Багряний); Скажіть Вані, що я незмірно очарована його портретом (Леся Українка); І стали ми, мов щит із сталі, в борні незмірено тяжкій (В. Сосюра); Казкове авто вилітає на брук,.. стеле дорогу - фантастичну, незміряно прекрасну (І. Микитенко); Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами і безконечно довгими вечорами (В. Гжицький); [Галя:] А кажи: добре забилася? Коліна позбивала? (Панас Мирний); Ой жалю мій, жалю, Гіркий непомалу! Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю (І. Франко); Батько й мати хтозна-як свою одиначку любили й кохали (переклад М. Лукаша); Такої жінки не найти, і жалувала мене здорово! (Ганна Барвінок); Бабампритьмом треба дощу на бараболю, наогірки (М. Коцюбинський); [Галя:] З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (В. Самійленко); Василько лазив на дерево і розпанахав штани. За це йому перепало добряче (О. Гуреїв); Сей Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Марко Вовчок); Вранці прокинувся - сонце, сонце, безумно щедре сонце! (М. Рильський); Чернишеві здалося, ніби він.. виходить на дорогу, запаморочно велику, дуже відповідальну і прекрасну (О. Гончар); Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно (П. Куліш); Яке воно [сонце] красиве, неперевершено красиве (В. Логвиненко); Згадав [чорт], що в сім же селі є преєхидна баба, збіса хитра і лукава (О. Стороженко); Петро.. в манері людини, якій достобіса набридли всякі застольні анекдоти, намагається сказати те, що належить йому сказати по праву батька (І. Драч); І в полудень ясне небо страшно потемніло (С. Руданський); [Круста:] Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка); У мене немає жодної мети розповіді, але я не знаю, чому вона мене жахливо гнітить (Ю. Яновський); Перший крок виявився нелюдськи важкий (П. Загребельний); Галя.. безмір уболівала його боліннями (Є. Кротевич); Без краю бридка та дівка Катря (Олена Пчілка); Як одкрити очі цьому темному, безщасному, але безкрай милому людові..? (Дніпрова Чайка); [Бичок:] До всього я, государиня моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (М. Кропивницький); - Я, гетьмане, тим, що маю, премного задоволений (Н. Рибак); - Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв (І. Ле); У суботу на неділю Присниться удові сон, Барзо дивен напрочуд... (дума); Цього сироту, Левка, узявши на свої руки, кріпко жалувала [Горпина] (Г. Квітка-Основ’яненко); - Може, сестру побачиш, ..то скажи, що засмутила вона мене сильне (Г. Квітка-Основ’яненко); - Тричі дякую вам. - На здоров’я, на здоров’я, Маріє, - подобрішав голос Плачинди (М. Стельмах); Видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар); Я далеко менше стомлений дорогою, ніж торік (М. Коцюбинський). - Пор. 1. на́дто.
ПОГА́НОприсл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВОпідсил.,КЕ́ПСЬКОрозм.,ПОГАНЕ́НЬКОрозм.,НЕЗУГА́РНОрозм.,АБИ́ЯКрозм.,КА́ЗНА-ЯКрозм.,ТАК-СЯ́К[СЯК-ТА́К]розм., НЕВА́ЖНОрозм. рідше,ПАСКУ́ДНОпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-ЯКзневажл.,ХУ́ДОзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКдіал. - Невдоволення собою - гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); - Ні. Недобре зробив батько... - Ні... негаразд! (Панас Мирний); Колектив [заводу] працював незадовільно (з газети); Ти пам’ятаєш, - сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); [Конон:] Чого так дивишся на мене? [Женя:] Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка - Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); - Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися [Марія] почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці - незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); - Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! - каже, усе-таки за вікном, голос. - Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п’яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з’їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе... (І. Чендей).