-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | жаха́тися, жаха́тись |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | жаха́ймося, жаха́ймось |
2 особа | жаха́йся, жаха́йсь | жаха́йтеся, жаха́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | жаха́тимуся, жаха́тимусь | жаха́тимемося, жаха́тимемось, жаха́тимемся |
2 особа | жаха́тимешся | жаха́тиметеся, жаха́тиметесь |
3 особа | жаха́тиметься | жаха́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | жаха́юся, жаха́юсь | жаха́ємося, жаха́ємось, жаха́ємся |
2 особа | жаха́єшся | жаха́єтеся, жаха́єтесь |
3 особа | жаха́ється | жаха́ються |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
жаха́ючись |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | жаха́вся, жаха́всь | жаха́лися, жаха́лись |
жін. р. | жаха́лася, жаха́лась |
сер. р. | жаха́лося, жаха́лось |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
жаха́вшись |
Словник синонімів
ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ [ВЖАХА́ТИСЯ], ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил., ТРІПОТА́ТИ [ТРІПОТІ́ТИ], ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим, рідше, ХАРАПУ́ДИТИСЯ розм., ПОЛОШИ́ТИСЯ кого, чого й без додатка, розм., ТІ́ПАТИСЯ перед ким, чим, розм., СПУ́ДЖУВАТИСЯ кого, чого й без додатка, діал. - Док.: зляка́тися, ізляка́тися рідше переляка́тися, наляка́тися, настраха́тися, настраши́тися, острахну́тися, перестраши́тися, споло́хатися, сполоши́тися, переполо́хатися, схарапу́дитися, переполоши́тися, наполо́хатися, ужахну́тися [вжахну́тися], зжахну́тися, спу́дитися, перепу́дитися діал. помаркотні́ти. На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде); Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський); - Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, - презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); - Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? - сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Вона боялась, що п’яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (І. Франко); [Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?!.. [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький); Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький); Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (П. Панч); В перепуді після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Раптом Юра схоплюється і жахається - дороги далі нема (Ю. Смолич); - Ой лишенько! - вжахається тітка. - Багато людей вбито? (Марко Вовчок); Щось грюкнуло так по хаті, що аж шибки забряжчали. Галя вжахнулась (Марко Вовчок); - А що ж, Свириде Яковлевичу, взамін дасте за цю півдесятинку?.. - Дулю з маком! Тремтиш? (М. Стельмах); Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла); Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися? (І. Франко); - Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", - подумала Пріська вся тіпаючись (Панас Мирний); Спудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же - подавай бог ноги! (І. Франко); Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко). - Пор. 1. боя́тися.