жартівливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жартівли́вий жартівли́ва жартівли́ве жартівли́ві
родовий жартівли́вого жартівли́вої жартівли́вого жартівли́вих
давальний жартівли́вому жартівли́вій жартівли́вому жартівли́вим
знахідний жартівли́вий, жартівли́вого жартівли́ву жартівли́ве жартівли́ві, жартівли́вих
орудний жартівли́вим жартівли́вою жартівли́вим жартівли́вими
місцевий на/у жартівли́вому, жартівли́вім на/у жартівли́вій на/у жартівли́вому, жартівли́вім на/у жартівли́вих

Словник синонімів

ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Коцюбинський); Переходячи на жартівливі пісні, кобзар буквально перевтілювався в іншу людину (І. Шаповал); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців (М. Коцюбинський); Той [Дзвонар] безсовісно дурив їх своїми легкими й веселими словами (М. Стельмах); Тоді дорога спішна, коли розмова потішна (прислів’я).

Словник антонімів

ЖАРТОМА СЕРЙОЗНО
Заради жарту, жартуючи, несерйозно, легковажно, жартівливо, зроблено або сказано заради розваги, сміху. Вдумливо, статечно, розважливо, зосереджено.
Виконувати, глянути, говорити, казати кому-н., навчати кого-н., писати що-н., приймати що-н., робити що-н., ставити питання жартома ~  серйозно.
Наймати духовий оркестр? - поспитав я жартома... Я повинна спитати тебе про одну річ,- вже й геть серйозно повідомила вона (П. Загребельний). По обличчю сержанта не можна було вгадати - жартує він чи говорить серйозно (О. Гончар).
Жартівливий ~ серйозний, жартівливість ~ серйозність, жартівливо //жартом ~ серйозно, жартівник ~ серйозний (у знач ім);легковажно ~ вдумливо //зосереджено
ПОВАЖНИЙ ЛЕГКОВАЖНИЙ
Який відзначається вдумливістю, зосередженістю в думках і вчинках, серйозний. Який має пустотливий характер, зміст, настрій, жартівливий.
Поважний, а, е ~  легковажний, а, е вірш, думка, жених, жінка, інтонація, людина, молодь, розмова, розповідь, ставлення, тон, чоловік. Поважні ~  легковажні вияви, слова. Поважний ~  легковажний у поведінці, у роботі, у ставленні до кого-, чого-н., характером. Бути, залишатися, ставати поважним ~  легковажним. Винятково, досить, дуже, надмірно поважний ~  легковажний.
З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилася на красиву і поважну жінку (Ю. Шовкопляс).
Повага //поважність ~ легковажність, поважати ~ легковажити, поважно ~ легковажно; серйозний ~ жартівливий //легковажний