жартливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жартли́вий жартли́ва жартли́ве жартли́ві
родовий жартли́вого жартли́вої жартли́вого жартли́вих
давальний жартли́вому жартли́вій жартли́вому жартли́вим
знахідний жартли́вий жартли́ву жартли́ве жартли́ві
орудний жартли́вим жартли́вою жартли́вим жартли́вими
місцевий на/у жартли́вому, жартли́вім на/у жартли́вій на/у жартли́вому, жартли́вім на/у жартли́вих

Словник синонімів

ВЕСЕ́ЛИЙ (який своїм змістом викликає веселість, дає розвагу), ЖАРТІВЛИ́ВИЙ, ЖАРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, ПОТІ́ШНИЙ. З веселою розмовою тихо посувалась юрма з гори в долини (М. Коцюбинський); Переходячи на жартівливі пісні, кобзар буквально перевтілювався в іншу людину (І. Шаповал); Від багаття доноситься гучний регіт веселої юрми, чутно жартливі приспіви до танців (М. Коцюбинський); Той [Дзвонар] безсовісно дурив їх своїми легкими й веселими словами (М. Стельмах); Тоді дорога спішна, коли розмова потішна (прислів’я).