-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жарт жа́рти
родовий жа́рту жа́ртів
давальний жа́рту, жа́ртові жа́ртам
знахідний жарт жа́рти
орудний жа́ртом жа́ртами
місцевий на/у жа́рті на/у жа́ртах
кличний жа́рте* жа́рти*

Словник синонімів

ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКАдіал.,ВІЦдіал.; СІЛЬрозм.,ПЕ́РЕЦЬрозм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г. Хоткевич); - Вона мене злодійкою узива і усякі докладки доклада (Г. Квітка-Основ’яненко); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі "віци" - анекдоти, співав коломийки (Григорій Тютюнник); Там [в Афінах] я до мови візьмусь, щоб дзвеніла, як меч, в Демосфена, Дотепом, сіллю била в творах, Менандре, твоїх (переклад М. Зерова); Народ наш любить пісню жартівливу, з привітною посмішкою, а то й з гострим перцем (А. Малишко). - Пор. жарт.
ЖАРТ (щось сказане або зроблене для сміху, розваги), ВИ́ТІВКА, ВИ́ГАДКА, ВИ́ХВАТКАрозм.; ЖАРТУ́ШКИрозм., ПРИ́СМІ́ШКАрідше (перев. про сказане). Тодося трохи припала князеві до вподоби своїми жартами та веселою вдачею (І. Нечуй-Левицький); Він завжди розважає партизанів різними витівками (А. Шиян); Черевань більш од усіх уподобав Кирила Тура; усе реготав з його вигадок (П. Куліш); Рідкодуб і Карась разом з усіма реготали з вихватки хитрого Христича (І. Кириленко); Вибачайте, коли се вийшло неначе яка присмішка, - се тільки у мене такий спосіб висловлюватися (Леся Українка). - Пор. до́теп.

Словник фразеологізмів

жа́рти жа́ртами; рідше жарт жа́ртом. Незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. як протиставлення наступному висловлюванню). — Жарти жартами, я оце поїду в Бендери та причепою причеплюся, реп’яхом пристану до Бичковського,— обізвалась Христина (І. Нечуй-Левицький); — Жарти жартами, Леоніде, але, крім шкурних мотивів, повинні бути й моральні (А. Головко); [Префект:] Наш Меценат .. коли б іще не відділив од Риму Коринфської республіки. [Прокурор:] Жарт жартом, а Римові .. все ж може вийти шкода (Леся Українка).

жа́рти жа́ртами; рідше жарт жа́ртом. Незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. як протиставлення наступному висловлюванню). — Жарти жартами, я оце поїду в Бендери та причепою причеплюся, реп’яхом пристану до Бичковського,— обізвалась Христина (І. Нечуй-Левицький); — Жарти жартами, Леоніде, але, крім шкурних мотивів, повинні бути й моральні (А. Головко); [Префект:] Наш Меценат .. коли б іще не відділив од Риму Коринфської республіки. [Прокурор:] Жарт жартом, а Римові .. все ж може вийти шкода (Леся Українка).

жа́рти жа́ртами; рідше жарт жа́ртом. Незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. як протиставлення наступному висловлюванню). — Жарти жартами, я оце поїду в Бендери та причепою причеплюся, реп’яхом пристану до Бичковського,— обізвалась Христина (І. Нечуй-Левицький); — Жарти жартами, Леоніде, але, крім шкурних мотивів, повинні бути й моральні (А. Головко); [Префект:] Наш Меценат .. коли б іще не відділив од Риму Коринфської республіки. [Прокурор:] Жарт жартом, а Римові .. все ж може вийти шкода (Леся Українка).

жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Він прийшов до простого висновку: щоб бути на висоті, щоб тебе не підводили, треба міцно триматися і дати всім зрозуміти, що з ним жарти погані (М. Ю. Тарновський); Бувають дні, коли сюди приносить вітер дзвін дзиґарів із Петропавлівської фортеці. Це ніби їм нагадування про те, що їх чекає, що з владою погані жарти (Василь Шевчук); — Мало що може трапитись, коли людина не зовсім твереза... Всяке може статися. Це ж шахта. Тут жарти короткі... (Д. Ткач).

жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Він прийшов до простого висновку: щоб бути на висоті, щоб тебе не підводили, треба міцно триматися і дати всім зрозуміти, що з ним жарти погані (М. Ю. Тарновський); Бувають дні, коли сюди приносить вітер дзвін дзиґарів із Петропавлівської фортеці. Це ніби їм нагадування про те, що їх чекає, що з владою погані жарти (Василь Шевчук); — Мало що може трапитись, коли людина не зовсім твереза... Всяке може статися. Це ж шахта. Тут жарти короткі... (Д. Ткач).

не на (в) жарт. 1. По-справжньому, цілком серйозно. Командир полку, зустрічаючи Сагайду, не на жарт сварився на нього своїм кулаком (О. Гончар); — Закохався він у мою Анну не в жарт (А. Хорунжий).

2. З великою інтенсивністю; дуже. Надвечір розвітрилося не на жарт (М. Павленко); Не на жарт стривожені обличчя зняли напівсонну грайливість (Б. Олійник); А за вікнами уже не в жарт бешкетує метелиця: безтямно виє, стелить замети, рве ніч (В. Логвиненко).

не до жа́ртів. 1. кому. Хто-небудь стурбований, засмучений і т. ін., потрапивши у скрутне становище; комусь скрутно, неспокійно. Не до жартів рибі, коли її під жабри зачепили (Укр.. присл..); Гаврилові було не до жартів. — Через його [Тимка] дурацькі [дурні] витребеньки на роботу не пішов і дома нічого не зроблю (Григорій Тютюнник).

2. Складна ситуація, яка вимагає відповідальності, пильності, обережності. — Тут не до жартів. Ти повинен до губернатора їхать... (М. Коцюбинський); — Тобі сапери будуватимуть мости. Ради тебе потягнуться обози всіма шляхами. А хто про тебе, рядового Ягідку, забуде в цей напружений час, то, чого доброго, ще й під трибунал піде... Тут не до жартів... (О. Гончар).

не жарт; не жа́рти. 1. Нелегко, дуже складно, важко. Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Н. Кобринська); Василя Назаровича Боженка любили всі .. В п’ятдесят чотири роки починати з хлопчаками революцію та ще командувати полком, не знаючи навіть карти,— це не жарт (О. Довженко).

2. Дуже багато. [О. Ю. Есаулов:] Ну а потім загорівся графіт. Це вже ближче до вечора, заграва була, звичайно, ого-го. Там графіту стільки... Не жарт (Ю. Щербак); — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага. Десять тисяч — це не жарти! Надходить старість. Треба ж жити, треба чимсь живитись... (І. Нечуй-Левицький).

3. Серйозно, важливо, не дрібниці. Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати. Кайдашиха побачила, що то не жарти, і спахнула (І. Нечуй-Левицький); Юрина заява мала ефект. З суворого тону, яким її було виголошено, всі зрозуміли, що це не жарти, і коли відмовити, то може бути скандал (Ю. Смолич).

не жарт; не жа́рти. 1. Нелегко, дуже складно, важко. Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Н. Кобринська); Василя Назаровича Боженка любили всі .. В п’ятдесят чотири роки починати з хлопчаками революцію та ще командувати полком, не знаючи навіть карти,— це не жарт (О. Довженко).

2. Дуже багато. [О. Ю. Есаулов:] Ну а потім загорівся графіт. Це вже ближче до вечора, заграва була, звичайно, ого-го. Там графіту стільки... Не жарт (Ю. Щербак); — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага. Десять тисяч — це не жарти! Надходить старість. Треба ж жити, треба чимсь живитись... (І. Нечуй-Левицький).

3. Серйозно, важливо, не дрібниці. Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати. Кайдашиха побачила, що то не жарти, і спахнула (І. Нечуй-Левицький); Юрина заява мала ефект. З суворого тону, яким її було виголошено, всі зрозуміли, що це не жарти, і коли відмовити, то може бути скандал (Ю. Смолич).

не на (в) жарт. 1. По-справжньому, цілком серйозно. Командир полку, зустрічаючи Сагайду, не на жарт сварився на нього своїм кулаком (О. Гончар); — Закохався він у мою Анну не в жарт (А. Хорунжий).

2. З великою інтенсивністю; дуже. Надвечір розвітрилося не на жарт (М. Павленко); Не на жарт стривожені обличчя зняли напівсонну грайливість (Б. Олійник); А за вікнами уже не в жарт бешкетує метелиця: безтямно виє, стелить замети, рве ніч (В. Логвиненко).

си́пати до́тепами (жа́ртами). Часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т. ін. Трактор “Інтер” розсунув туге коло колгоспників, що на різні лади сипали дотепами, і вийшов у поле (П. Панч).