-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | жа́ритися, жа́ритись |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | жа́рмося, жа́рмось |
| 2 особа | жа́рся | жа́ртеся, жа́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жа́ритимуся, жа́ритимусь | жа́ритимемося, жа́ритимемось, жа́ритимемся |
| 2 особа | жа́ритимешся | жа́ритиметеся, жа́ритиметесь |
| 3 особа | жа́ритиметься | жа́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | жа́рюся, жа́рюсь | жа́римося, жа́римось, жа́римся |
| 2 особа | жа́ришся | жа́ритеся, жа́ритесь |
| 3 особа | жа́риться | жа́ряться |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| жа́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | жа́рився, жа́ривсь | жа́рилися, жа́рились |
| жін. р. | жа́рилася, жа́рилась |
| сер. р. | жа́рилося, жа́рилось |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| жа́рившись |
Словник синонімів
ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ [ЗОГРІВА́ТИСЯ], ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. у теплому, затишному місці); РОЗІГРІВА́ТИСЯ [РОЗГРІВА́ТИСЯ] (поступово); ВІДІГРІВА́ТИСЯ (про того, хто замерз); ПЕКТИ́СЯ, ПА́РИТИСЯ, ПРЯГТИ́СЯ, ПРЯ́ЖИТИСЯ, СМА́ЖИТИСЯ розм., ШКВА́РИТИСЯ розм., ЖА́РИТИСЯ розм. (занадто - перев. на сонці). - Док.: зігрі́тися [зогрі́тися], нагрі́тися, обігрі́тися, огрі́тися, загрі́тися, пригрі́тися, розігрі́тися, відігрі́тися, напекти́ся, нажа́ритися. Ївши, гріється, а робивши, мерзне (прислів’я); - Я почав був трохи нагріватись (Панас Мирний); Почала [Маруся] зігріватися. Вогке тепло скутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Червоноармійці зогрівалися не стільки пічкою, скільки власним тілом (Ю. Збанацький); І поки гостя обігрівалася біля вогню, Ганна насипала миску гарячого борщу (С. Чорнобривець); Розклали [заробітчани] в яру огнище. Огрівалися, співали (К. Гордієнко); Дощ промочив бідака до нитки, загрітися не було де (І. Франко); - Я пригрівалася в ліжку (О. Гуреїв); - Вони ж вовтузяться там біля дубка, то розігрілись (Г. Хоткевич); Ночі були холодні, осінні, на землі не заснеш. Вдень відігрівався (П. Дорошко); Довго Василина пеклася, лежачи на сонці (І. Нечуй-Левицький); Лежить [Іван] на печі вниз черевом - париться (Панас Мирний); Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Л. Смілянський); Смажиться Ася на сонці немилосердно (В. Бабляк); Шість годин дивиться на одне й те саме, шкварячись до того на червневому бесарабському сонці.. Тихович чує, що йому млосно (М. Коцюбинський).