ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка. Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. [Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити .. жарину кинути в серце (М. Старицький); — Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки .. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах).

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка. Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. [Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити .. жарину кинути в серце (М. Старицький); — Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки .. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах).

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка. Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. [Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити .. жарину кинути в серце (М. Старицький); — Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки .. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах).

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка. Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. [Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити .. жарину кинути в серце (М. Старицький); — Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки .. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) на жари́нах (на жари́ні, на жару́). 1. перев. зі сл. сиді́ти, стоя́ти і под. Неспокійно, тривожно, нетерпляче. — Брешуть, брешуть, що не буває так на світі: раз подивився — вже й закохався. Сиджу як на жаринах біля нього, відсунулась би, так плаття жалко, а доторкнусь його плеча — голова йде обертом (І. Муратов); Він і снідає похапцем, не дуже-то пережовуючи, і за столом сидить мов на жаринах — крутиться, вертиться (І. Рябокляч); Сидить як на жару (М. Номис).

2. Неспокійний, схвильований, нетерплячий. Смутний та нетерплячий, та неспокійний ту рідку хвилину, як посидить [Чайченко] дома. Куди він усе поспішається? Чого він як на жарині? (Марко Вовчок).

як (мов, ні́би і т. ін.) на жари́нах (на жари́ні, на жару́). 1. перев. зі сл. сиді́ти, стоя́ти і под. Неспокійно, тривожно, нетерпляче. — Брешуть, брешуть, що не буває так на світі: раз подивився — вже й закохався. Сиджу як на жаринах біля нього, відсунулась би, так плаття жалко, а доторкнусь його плеча — голова йде обертом (І. Муратов); Він і снідає похапцем, не дуже-то пережовуючи, і за столом сидить мов на жаринах — крутиться, вертиться (І. Рябокляч); Сидить як на жару (М. Номис).

2. Неспокійний, схвильований, нетерплячий. Смутний та нетерплячий, та неспокійний ту рідку хвилину, як посидить [Чайченко] дома. Куди він усе поспішається? Чого він як на жарині? (Марко Вовчок).