-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жарго́н жарго́ни
родовий жарго́ну жарго́нів
давальний жарго́ну, жарго́нові жарго́нам
знахідний жарго́н жарго́ни
орудний жарго́ном жарго́нами
місцевий на/у жарго́ні на/у жарго́нах
кличний жарго́не* жарго́ни*

Словник синонімів

ЖАРГО́Н (мова, прийнята і зрозуміла у певному соціальному чи професійному середовищі), АРГО́, СЛЕНГ. Взявши під пахву свою шапку - в нашім жаргоні се була "обергірканя", - звільна, "хлипаючи", пішов [Білінський] із класу (І. Франко); Жак, для якого французька мова була майже рідною, який знав побут французького селянина і робітника і міг говорити навіть на паризькому та марсельському арго, - взяв на себе авторство (Ю. Смолич).