жантильний 1 значення

-1-
прикметник
[розм., арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жанти́льний жанти́льна жанти́льне жанти́льні
родовий жанти́льного жанти́льної жанти́льного жанти́льних
давальний жанти́льному жанти́льній жанти́льному жанти́льним
знахідний жанти́льний жанти́льну жанти́льне жанти́льні
орудний жанти́льним жанти́льною жанти́льним жанти́льними
місцевий на/у жанти́льному, жанти́льнім на/у жанти́льній на/у жанти́льному, жанти́льнім на/у жанти́льних

Словник синонімів

МАНІ́РНИЙ (позбавлений простоти й природності), РОЗМАНІ́ЖЕНИЙрозм.,ЖАНТИ́ЛЬНИЙрозм., заст.- Ходичин син - кращий за цього манірного франта Криштофа (З. Тулуб); Надто вже він був прилизаний та випрасуваний, а хлопцям, на мою думку, не личить підроблятись під розманіжених та розбещених панків (В. Речмедін); Замахнувшись мітлою, обізвав [двірник] жантильну покоївку "у, стервоза" (Ю. Смолич).