-1-
іменник середнього роду
(від: жалити)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жалі́ння  
родовий жалі́ння  
давальний жалі́нню  
знахідний жалі́ння  
орудний жалі́нням  
місцевий на/у жалі́нні, жалі́нню  
кличний жалі́ння*  
-2-
іменник середнього роду
(смуток) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жалі́ння  
родовий жалі́ння  
давальний жалі́нню  
знахідний жалі́ння  
орудний жалі́нням  
місцевий на/у жалі́нні, жалі́нню  
кличний жалі́ння*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жалі́ння  
родовий жалі́ння  
давальний жалі́нню  
знахідний жалі́ння  
орудний жалі́нням  
місцевий на/у жалі́нні, жалі́нню  
кличний жалі́ння*  

Словник синонімів

СПІВЧУТТЯ́ (чуйне ставлення до чиїх-небудь переживань, горя), СПІВЧУВА́ННЯ, ЖАЛЬ, ЖА́ЛІСТЬ, ЖА́ЛОЩІ, ЖАЛІ́ННЯрозм., КОНДОЛЕ́НЦІЯзах., СПОЧУВА́ННЯрідше, СПОЧУТТЯ́рідше.Їй хотілося вилити своє горе, .. знайти співчуття (П. Загребельний); Завше рівна, завше однаково журлива, з однаковим, здавалося, почуттям жалю вислухувала вона оповідання про всіх опришків (Г. Хоткевич); Сльози [в дівчини] покотилися, посипались по личку. Тронулося серце Павла, та наче не з жаління, а наче з радощів (Марко Вовчок).