-1-
іменник середнього роду
(дія від: жалувати) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жа́лування  
родовий жа́лування  
давальний жа́луванню  
знахідний жа́лування  
орудний жа́луванням  
місцевий на/у жа́луванні, жа́луванню  
кличний жа́лування*  

Словник синонімів

I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм.,ЖА́ЛУВАННЯ розм.Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Марко Вовчок); Вона ждала од його більше привітності, ласкавості (І. Нечуй-Левицький); В кожному слові жартівниць відчувала [Ліда] доброзичливість і щирість (П. Кочура); Людина насамперед має бути доброю, і виколисувати доброту треба з дитинства (І. Цюпа); Стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (З. Тулуб); В запитанні сина були і турбота, і надія, і та дружня зичливість, що завжди хвилювали і тішили Федора Архиповича (Н. Рибак); В словах Гармашихи сьогодні чомусь бракувало звичайної душевної теплоти (А. Головко); "До підступних, до лукавих, безсердечних, до недобрих і добрих - до всіх вона має в душі запас материнського тепла..." (О. Гончар); Хороший у них тато! ..з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін); Маруся не знала жалування в цій сім’ї (Б. Грінченко).
ЛЮ́БОЩІмн. (прояви ніжності, кохання), ПЕ́СТОЩІмн.,МИЛУВА́ННЯфольк., розм., ЖА́ЛУВАННЯрозм.Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Здавалося, так і створена вона [Любов Григорівна] тільки для пестощів та прогулянок (І. Ле); Місяцю-молодче! .. Не дай свій вік здівувати та милування не зазнати, приверни його, Юрка, до мене ... (М. Стельмах).
-2-
іменник середнього роду
(зарплатня; подарунок, винагорода) [арх., іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жа́лування  
родовий жа́лування  
давальний жа́луванню  
знахідний жа́лування  
орудний жа́луванням  
місцевий на/у жа́луванні, жа́луванню  
кличний жа́лування*  

Словник синонімів

I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм.,ЖА́ЛУВАННЯ розм.Пішла, попрощалась із господарями, подякувала їм за милість і за ласку (Марко Вовчок); Вона ждала од його більше привітності, ласкавості (І. Нечуй-Левицький); В кожному слові жартівниць відчувала [Ліда] доброзичливість і щирість (П. Кочура); Людина насамперед має бути доброю, і виколисувати доброту треба з дитинства (І. Цюпа); Стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (З. Тулуб); В запитанні сина були і турбота, і надія, і та дружня зичливість, що завжди хвилювали і тішили Федора Архиповича (Н. Рибак); В словах Гармашихи сьогодні чомусь бракувало звичайної душевної теплоти (А. Головко); "До підступних, до лукавих, безсердечних, до недобрих і добрих - до всіх вона має в душі запас материнського тепла..." (О. Гончар); Хороший у них тато! ..з-під попелястих вусів посмішка так і сяє, так і ллється, а в очах теплінь, лагідність (В. Речмедін); Маруся не знала жалування в цій сім’ї (Б. Грінченко).
ЛЮ́БОЩІмн. (прояви ніжності, кохання), ПЕ́СТОЩІмн.,МИЛУВА́ННЯфольк., розм., ЖА́ЛУВАННЯрозм.Село вгамувалося, поснуло, молоді серця впивалися піснею, любощами, волею... (К. Гордієнко); Здавалося, так і створена вона [Любов Григорівна] тільки для пестощів та прогулянок (І. Ле); Місяцю-молодче! .. Не дай свій вік здівувати та милування не зазнати, приверни його, Юрка, до мене ... (М. Стельмах).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жа́лування  
родовий жа́лування  
давальний жа́луванню  
знахідний жа́лування  
орудний жа́луванням  
місцевий на/у жа́луванні, жа́луванню  
кличний жа́лування*  

Словник синонімів

ПЛА́ТА (розрахунок за виконану працю, за щось придбане, використане і т. ін.), РОЗПЛА́ТА, ПЛАТІ́Ж, ВИНАГОРО́ДА, ЦІНА́, ЗАПЛА́ТАрозм.,УТРИ́МАННЯзаст.,ЖА́ЛУВАННЯзаст.,МЗДАзаст.;ДОПЛА́ТА, ПРИПЛА́ТА (додаткова); ОПЛА́ТА (грошова); ЗАРПЛА́ТА, ПЛАТНЯ, ЗАРПЛАТНЯ́розм.,ПОЛУ́ЧКАрозм. (заробітна); ПОДЕ́НЩИНА, ПОДЕ́ННЕ[ПОДЕ́ННА]у знач. ім., розм. (поденна). Усе так само ходила удова на панщину, та усе менша їй плата була (Марко Вовчок); [Другий левіт:] Майстрам громадським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Леся Українка); - Приходь увечері. Мішок порожній захопи з собою. Перший платіж, два пуди, дам (А. Головко); Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов’язались до ранішньої роботи (І. Франко); А ціни і не сказав [хазяїн], по чому платитиме Трохимові, чи у день, чи потиженно (Г. Квітка-Основ’яненко); [Степан:] Я вам ніколи нічого злого не вчинив, окрім того, що наробився вам, як віл, без найменшої заплати!.. (М. Кропивницький); - Утримання їм [жовнірам] два роки не сплачено (З. Тулуб); По всій Московщині в ті роки платили жалування царевим слугам тільки міддю (О. Ільченко); Барабан, флейта та скрипка - весільний ансамбль - знаходився в кожному містечку за невелику мзду (Ю. Смолич); - Де ж тепер візьмеш цілих п’ятдесят копійок за день? Це в самій Таврії не завжди косарі мають таку оплату (М. Стельмах); Маркові визначили зарплату, харчі і спецодяг (М. Трублаїні); Тяжко було йому жити на сімнадцять карбованців платні (С. Васильченко); А з заводу ти наче летів, Щоб порадувать друзів, рідню, Й непомітно до серця тулив Свою першу в житті зарплатню! (В. Бичко); Проміння сонця гріло тучку, хитались віти золоті, коли він матері получку приніс уперше у житті (В. Сосюра). - Пор. заробі́ток.