-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив жалкува́тися, жалкува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   жалку́ймося, жалку́ймось
2 особа жалку́йся, жалку́йсь жалку́йтеся, жалку́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа жалкува́тимуся, жалкува́тимусь жалкува́тимемося, жалкува́тимемось, жалкува́тимемся
2 особа жалкува́тимешся жалкува́тиметеся, жалкува́тиметесь
3 особа жалкува́тиметься жалкува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа жалку́юся, жалку́юсь жалку́ємося, жалку́ємось, жалку́ємся
2 особа жалку́єшся жалку́єтеся, жалку́єтесь
3 особа жалку́ється жалку́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
жалку́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. жалкува́вся, жалкува́всь жалкува́лися, жалкува́лись
жін. р. жалкува́лася, жалкува́лась
сер. р. жалкува́лося, жалкува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
жалкува́вшись

Словник синонімів

СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИпідсил., СТОГНА́ТИпідсил., ПЛА́КАТИСЯпідсил. розм., СКИ́ГЛИТИрозм.,СКІ́МЛИТИрозм., НУ́ДИТИрозм., НИ́ТИрозм. (набридливо скаржитися); КВО́ЛИТИСЯрозм., КОРО́ДИ́ТИСЯрозм., ЖА́ЛУВАТИСЯрозм., ЖАЛКУВА́ТИСЯдіал., ПРИСКА́РЖУВАТИрозм. заст., МАРИКУВА́ТИдіал., ПАДКУВА́ТИдіал., ПА́ДЬКАТИдіал., ПА́ДЬКАТИСЯдіал. (скаржитися на біль, утому). - Док.: поска́ржитися, наска́ржитися, поре́мствувати, пожалі́тися, нажалі́тися, зажалі́тися, пожа́луватися, приска́ржити. Люди звикли скаржитися на труднощі тих часів, у які їм випало жити (П. Загребельний); Люди почали вже нарікати на голову, що він розганяє вечорниці (І. Нечуй-Левицький); Не ремствувала [Оксана] й на Олексія, дарма що відцурався від неї, що покинув самотню (Л. Яновська); Наталя жалілася йому, що вся челядь її не любить, зовуть приблудою (С. Васильченко); - Ну, і згляньтеся, людонькове, скільки ті шельми наробили мені шкоди! - бідкався господар (І. Франко); [Килина:] Я розбудила матір і почала з нею сваритись, плакалась на неї, нарікала (М. Коцюбинський); Таке обличчя помучене та посмучене, дарма що вона не прискаржує нічого й сама з ними разом всміхається (Марко Вовчок); Опісля ніхто не чув, щоби за поділ вітцівщини марикували [брати] один на одного (І. Франко); [Рипнюк:] Догану записали... І вам догану... [Курінний:] Не скигли. Ще не з такого становища виходили (М. Зарудний); Вже навіть говорити було ні про що - подій не було, а скімлити про одне й те ж - про голод та кару Божу - не вистачало сили й бажання (Ю. Збанацький); - А випито скільки? А поїдено.. А воно ж, мабуть, і ревізія буде! - нудив комірник (Остап Вишня); Плакала ти плакала, нила, сумувала (Я. Щоголів); - Ох, як я наморилася, - кволилася Пріська (Панас Мирний).