-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жа́ді́бний жа́ді́бна жа́ді́бне жа́ді́бні
родовий жа́ді́бного жа́ді́бної жа́ді́бного жа́ді́бних
давальний жа́ді́бному жа́ді́бній жа́ді́бному жа́ді́бним
знахідний жа́ді́бний, жа́ді́бного жа́ді́бну жа́ді́бне жа́ді́бні, жа́ді́бних
орудний жа́ді́бним жа́ді́бною жа́ді́бним жа́ді́бними
місцевий на/у жа́ді́бному, жа́ді́бнім на/у жа́ді́бній на/у жа́ді́бному, жа́ді́бнім на/у жа́ді́бних

Словник синонімів

ЖА́ДІ́БНИЙчого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЖА́ДНИЙрідше,ЖАДЛИ́ВИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше,ЖАЖДИ́ВИЙрідко,ЖАДЕ́ННИЙпідсил. розм.До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція - пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); [Мірошник:] Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні [дівчата], запопадні до роботи (В. Минко); [Оксана:] Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби - сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).
ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙрозм., ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЗАХЛА́ННИЙрозм.,НЕВСИТИ́МИЙрідше,НЕНАЖЕ́РНИЙрідше,НЕСИ́ТИЙрідше,ЗАЖЕ́РНИЙрідше,ЗАГРЕ́БИСТИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше. Всі вони [родичі княгині Ольги] жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (С. Скляренко); Він вдався в свого діда Фотія. Такий же дикий, пожадливий, самовпевнений, нещирий (Я. Качура); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар); - Багатство робить людину зажерливою (С. Чорнобривець); Вовк не їсть вовка, не ловить собі подібних.. Але це ненажерливе плем’я [людей] поїдало власних своїх родичів,.. з котрими зводило нескінченні війни за самиць і за місця ловів, і просто за владу і перевагу (М. Грушевський); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина - тепер підуть під школи (М. Коцюбинський); Такий захланний, він навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (П. Козланюк); Незліченні природні багатства і неймовірні людські зусилля десятків народів ішли в прірву, а точніше, в ненажерну пельку монстра - виморочної великодержави (з журналу); Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує (Л. Первомайський); Запопадливі до поживи, баришу, розвивають [Саливон з Гнатом] давньовічні навички, пробуджують пожадні хутірські пристрасті (К. Гордієнко). - Пор. 1. скупи́й.
КОРИ́СЛИВИЙ (який прагне до власної вигоди, наживи), КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, ШКУ́РНИЙрозм., ШКУ́РНИЦЬКИЙрозм.; НЕБЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (не позбавлений зацікавленості в користі, вигоді); ЖА́ДІБНИЙ, ПОЖА́ДЛИВИЙ, ПОЖА́ДНИЙрідко (який пристрасно прагне до збагачення, наживи); МАТЕРІАЛІСТИ́ЧНИЙрозм. (вузько-практичний, раціоналістичний); ГРОШОЛЮ́БНИЙ, ГРОШОЛЮБИ́ВИЙ, СРІБЛОЛЮ́БНИЙзаст. (жадібний на гроші). За Ясногорську Шовкун піклувався з таким же самозабуттям, як колись за її Юрася. Робив це він не з якихось корисливих міркувань, це було його внутрішньою потребою (О. Гончар); Користолюбна й славолюбна Єреміїна душа мучилась, неначе він кипів в окропі вздоровому полум’ї (І. Нечуй-Левицький); Іван не зважав на клопітливі міркування свого меркантильного свата (Ю. Смолич); [Смола:] Громадська робота вища за шкурні інтереси (І. Микитенко); Та коли відчуваєш свою належність до люду.. - тоді позбавляєшся шкурницького, власницького смислу (Є. Гуцало); - Я рідко бачив людину менше жадібну до грошей, ніж ви (Леся Українка); Твоя мати невільниця своїх матеріалістичних почувань (О. Кобилянська); Грошолюбивий і жорстокий, Октав Пігловський не раз підбивав свого сусіда стати полісовщиком, бо це, як не є, щодня матимеш круглого коповика (М. Стельмах).
СКУПИ́Й (який надміру, до жадібності обмежується у витратах), СКНА́РИСТИЙ, СКНА́РИЙ, ЖА́ДІБНИЙ. Оженився [Шавкун] на такій же скупій, як і сам, панночці, та й складали добро (Панас Мирний); - Я вам іще, хлопці, скажу, щоб ніколи ви не були скупі, жадібні (Є. Гуцало); Катерина Іванівна, дружина Ширяєва, ..цілком під пару йому, з характером жінка, скнариста (О. Іваненко). - Пор. 2. жа́дібний, оща́дливий.
СПРА́ГЛИЙ (про людину, тварину - який дуже хоче пити; про уста, а також перен. - сухий від спраги), ЖАГУ́ЧИЙ підсил., СПРА́ГНЕНИЙ рідше, ЖА́ДІ́БНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙрідше.До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втолить водопоєм (переклад Б. Тена); - Коли зморений припаде спраглими губами до води, його можна на місці розстріляти, але він не покине пити (П. Кочура); Для виснаженої і спраглої землі стала дорогою кожна краплина (І. Волошин); О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу! (М. Рильський); П’ю, спрагнена, воду з криниці (П. Козланюк); Спрагнені люди вибивались із останніх сил (С. Скляренко).