-1-
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | жадню́га | жадню́ги |
родовий | жадню́ги | жадню́г |
давальний | жадню́зі | жадню́гам |
знахідний | жадню́гу | жадню́г |
орудний | жадню́гою | жадню́гами |
місцевий | на/у жадню́зі | на/у жадню́гах |
кличний | жадню́го | жадню́ги |
Словник синонімів
СКНА́РА (надміру скупа, жадібна людина), СКУПИ́Й, СКУПА́Р рідше, СКУПІ́Й рідше, СКУПЕРДЯ́ГА підсил. розм., СКУПЕРДЯ́Й підсил. розм., СКУПЕРДЯ́ підсил. розм., СКУПЕ́НДРА [СКУПИ́НДРА] підсил. розм., СКУПЕНДРЯ́ГА [СКУПИНДРЯ́ГА] підсил. розм., СКУПЕРДЯ́КА підсил. розм., СКУПИ́НДЯ́ підсил. розм., ЖАДНЮ́ГА підсил. розм., ЖАЛЮ́ГА підсил. розм., ЖИ́ЛА підсил. розм., ЗАГНИ́БІДА підсил. фам., СКНИ́РА діал.; ЖМИ́КРУТ розм. (скупа й жорстока людина). Скупий був небіжчик. Жмикрут! Скнара! Все життя недоїдав і складав гроші (Ю. Мокрієв); Скупий складає, а щедрий споживає (прислів’я); Його і його жінку називали скупарями (О. Кобилянська); - Скупердяга був багатій і скажений. Від зорі до зорі ганяв нас на роботі, а годував глевтяком і кандьором (В. Минко); - До чого ж скупердяй [Стецько] проклятущий, - звернувся Климко до Михайлика (О. Ільченко); А до отсеї поганої руїни, до того скупиндряги попа, то так припадає, як до рідного батька (І. Франко); Кажу вам, що везе на батьківщину багату кожум’яківну і скупердяку тестя (Ганна Барвінок); Земелька ся була Латинська, Завзятий цар в ній був Латин, Старий скупиндя (І. Котляревський); - Він, дядько, нівроку загнибіда - скупенький у мене (М. Стельмах).