-1-
прикметник
(жадібний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жа́дний жа́дна жа́дне жа́дні
родовий жа́дного жа́дної жа́дного жа́дних
давальний жа́дному жа́дній жа́дному жа́дним
знахідний жа́дний, жа́дного жа́дну жа́дне жа́дні, жа́дних
орудний жа́дним жа́дною жа́дним жа́дними
місцевий на/у жа́дному, жа́днім на/у жа́дній на/у жа́дному, жа́днім на/у жа́дних

Словник синонімів

ЖА́ДІ́БНИЙчого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЖА́ДНИЙрідше,ЖАДЛИ́ВИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше,ЖАЖДИ́ВИЙрідко,ЖАДЕ́ННИЙпідсил. розм.До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція - пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); [Мірошник:] Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні [дівчата], запопадні до роботи (В. Минко); [Оксана:] Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби - сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).
-2-
займенник
(жодний) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жа́дний жа́дна жа́дне жа́дні
родовий жа́дного жа́дної жа́дного жа́дних
давальний жа́дному жа́дній жа́дному жа́дним
знахідний жа́дний, жа́дного жа́дну жа́дне жа́дні, жа́дних
орудний жа́дним жа́дною жа́дним жа́дними
місцевий на/у жа́дному, жа́днім на/у жа́дній на/у жа́дному, жа́днім на/у жа́дних

Словник синонімів

ЖА́ДІ́БНИЙчого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЖА́ДНИЙрідше,ЖАДЛИ́ВИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше,ЖАЖДИ́ВИЙрідко,ЖАДЕ́ННИЙпідсил. розм.До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція - пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); [Мірошник:] Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла [баба] до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні [дівчата], запопадні до роботи (В. Минко); [Оксана:] Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби - сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний жа́дний жа́дна жа́дне жа́дні
родовий жа́дного жа́дної жа́дного жа́дних
давальний жа́дному жа́дній жа́дному жа́дним
знахідний жа́дний, жа́дного жа́дну жа́дне жа́дні, жа́дних
орудний жа́дним жа́дною жа́дним жа́дними
місцевий на/у жа́дному, жа́днім на/у жа́дній на/у жа́дному, жа́днім на/у жа́дних

Словник синонімів

ЖО́ДЕН (уживається для вираження повного заперечення), ЖО́ДНИЙ, НІ ОДИ́Н, НІЯ́КИЙ, НІКОТРИ́Йрозм.,АНІЯ́КИЙпідсил.,НІКОТО́РИЙрозм.рідше,ЖА́ДЕНзаст., ЖА́ДНИЙзаст.Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (М. Трублаїні); Олександр.. згадав, що вже кілька днів немає жодного повідомлення з головного штабу (П. Кочура); [Рахіль:] Мої сини в понурому Шеолі, Не повернеться вже звідти ні один (Леся Українка); Він.. був найвільнолюбивіший чоловік на весь повіт, не знав ні в чому ніяких перепон і перегород... (Панас Мирний); Страшно затято зчепились противники!.. Але годі! Нікотрий не передужає другого (І. Франко); Діти не одержали аніякої землі (М. Стельмах); Тогді Кішка Самійло До козаків промовляє: "Ви, панове молодці, кайданами не стучіте.., Нікоторого турчина в галері не збудіте" (дума); Вогке тепло окутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Жадного разочка не зважувався ще ніхто перескочити через глибокі рови (Л. Яновська). - Пор. бу́дь-яки́й.
КО́ЖНИЙ[КО́ЖЕН] (один з усіх, узятий окремо; будь-який з даного ряду), КОЖНІ́СІНЬКИЙпідсил., КО́ЖДИЙдіал., ЖО́ДЕН[ЖО́ДНИЙ]діал., ЖА́ДЕН[ЖА́ДНИЙ]діал.; ВСЯ́КИЙ[УСЯ́КИЙ], ВСЯК[УСЯ́К]розм. (який завгодно). Кожний магнат держить своє військо, скільки спроможеться на свій кошт його держати (І. Нечуй-Левицький); Ішли вже заробітчани мовчки, нога за ногою, кожен сам з своєю думкою (Панас Мирний); І тиша - наче кожнісінький листочок, кожнісінька билиночка спочива (Марко Вовчок); Він видів, як легіні пересипали золото в бордюгах, а потім, кладучися спати, положив кождий собі свій бордюг під голови (Г. Хоткевич); Сталивони жоден вечір зіходитись під вербою (Г. Квітка-Основ’яненко); Не всяка риба запливає на цю глибину (М. Трублаїні). - Пор. бу́дь-яки́й.
НІХТО́, АНІХТО́підсил.,НІ ОДИ́Н, АНІ ОДИ́Нпідсил.,ЖО́ДЕН[ЖО́ДНИЙ], ЖА́ДЕН[ЖА́ДНИЙ]заст.Надворі така розкішна весна, що ніхто не повинен слабувать! (Леся Українка); Жоден з них не сказав ні слова.