СПРА́ГА (сильне бажання, потреба пити), ЖАГА́, СМА́ГА́, ЗГА́ГА, ЖАДА́діал.Іноді траплявся колодязь. Татари перші, як володарі, задовольняли свою спрагу (З. Тулуб); Була, кажуть, колись річка Восьмачка, так випила її баба Приймачка... Отака була в баби жага... (О. Гончар); - У роті сохло, душа просила хоч закропитись, хоч раз ковтнути, хоч умочити уста, сухі од смаги (М. Коцюбинський); - От що, Захаре: візьми оцього семигривеника та бігай до бровару за пивом. В горлі мені така згага (А. Кримський); Будуть пити ту воду з жади Покоління грядущі (Д. Павличко).