-1-
іменник чоловічого роду, істота
(жабуриння) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний жа́бур  
родовий жа́буру  
давальний жа́буру, жа́бурові  
знахідний жа́бур  
орудний жа́буром  
місцевий на/у жа́бурі, по жа́буру  
кличний жа́буре*  

Словник синонімів

ЖАБУРИ́ННЯ (водорості, що ростуть у стоячих водах), БАГОВИ́ННЯ, ЖА́БУРдіал.На воді густо плавало слизьке жабуриння (П. Козланюк); Наймити.. витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків та жаб (І. Нечуй-Левицький); Таке мерзенне [болото], Поржавіло, від жабуру зелене (Є. Гребінка).