естафетний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний естафе́тний естафе́тна естафе́тне естафе́тні
родовий естафе́тного естафе́тної естафе́тного естафе́тних
давальний естафе́тному естафе́тній естафе́тному естафе́тним
знахідний естафе́тний, естафе́тного естафе́тну естафе́тне естафе́тні, естафе́тних
орудний естафе́тним естафе́тною естафе́тним естафе́тними
місцевий на/в естафе́тному, естафе́тнім на/в естафе́тній на/в естафе́тному, естафе́тнім на/в естафе́тних