-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ескортува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ескорту́ймо
2 особа ескорту́й ескорту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ескортува́тиму ескортува́тимемо, ескортува́тимем
2 особа ескортува́тимеш ескортува́тимете
3 особа ескортува́тиме ескортува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ескорту́ю ескорту́ємо, ескорту́єм
2 особа ескорту́єш ескорту́єте
3 особа ескорту́є ескорту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ескорту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ескортува́в ескортува́ли
жін. р. ескортува́ла
сер. р. ескортува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ескорто́ваний
Безособова форма
ескорто́вано
Дієприслівник
ескортува́вши

Словник синонімів

СУПРОВО́ДЖУВАТИкого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИзаст.,ОПРОВОДЖА́ТИзаст.;ДОВО́ДИТИ (доставляти до певного місця); ВОДИ́ТИ, ХОДИ́ТИз ким (по різних місцях, показуючи щось); ПРОГУ́ЛЮВАТИ (водити на гуляння); ЕСКОРТУВА́ТИ (супроводжувати ескортом і взагалі супроводжувати); КОНВОЮВА́ТИ (охороняючи когось, щось). - Док.: провести́, опрова́дити, опрово́дити, довести́, прогуля́ти. Офіцери, що супроводжували Барклая, відстали (П. Кочура); Надька теж поїхала супроводити хворого до лікарні (О. Гончар); Він таки виконав свою обіцянку й довів мандрівників до свинцевого родовища (О. Донченко); Коли до них приїздили гості з Тули, Ігор охоче водив їх по Севастополю (В. Кучер); Ескортувати високого гостя; В цю ж мить поруч з дівчиною стали два красені-спортсмени з очевидним наміром ескортувати початкуючу лижницю (Я. Гримайло); Грузинські князі і купці наймали козацькі загони конвоювати і захищати свої вітрильники (З. Тулуб). - Пор. 1. вести́.