ескортований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ескорто́ваний ескорто́вана ескорто́ване ескорто́вані
родовий ескорто́ваного ескорто́ваної ескорто́ваного ескорто́ваних
давальний ескорто́ваному ескорто́ваній ескорто́ваному ескорто́ваним
знахідний ескорто́ваний, ескорто́ваного ескорто́вану ескорто́ване ескорто́вані, ескорто́ваних
орудний ескорто́ваним ескорто́ваною ескорто́ваним ескорто́ваними
місцевий на/в ескорто́ваному, ескорто́ванім на/в ескорто́ваній на/в ескорто́ваному, ескорто́ванім на/в ескорто́ваних