ерудований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ерудо́ваний ерудо́вана ерудо́ване ерудо́вані
родовий ерудо́ваного ерудо́ваної ерудо́ваного ерудо́ваних
давальний ерудо́ваному ерудо́ваній ерудо́ваному ерудо́ваним
знахідний ерудо́ваний, ерудо́ваного ерудо́вану ерудо́ване ерудо́вані, ерудо́ваних
орудний ерудо́ваним ерудо́ваною ерудо́ваним ерудо́ваними
місцевий на/в ерудо́ваному, ерудо́ванім на/в ерудо́ваній на/в ерудо́ваному, ерудо́ванім на/в ерудо́ваних

Словник синонімів

ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙкнижн.,УЧЕ́НИЙ[ВЧЕ́НИЙ]розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙдіал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙзаст.,ОДУКО́ВАНИЙзаст. рідше,ОСВІ́ТНІЙзаст. рідше,ДРУКО́ВАНИЙзаст., ірон.Тільки розумні, освічені, мислячі матері, сестри, жінки можуть виростити й виховати розумне, освічене й мисляче покоління (П. Колесник); Ванда з приємністю констатувала, що цей молодий чоловік.. ерудований і гострий на язик (А. Іщук); [Сидір Свиридович:] Скажіть же нам, Свириде Івановичу, що-небудь розумне. Ви ж там ведете кумпанію з ученими людьми на тих розумних кутках нашого Києва (І. Нечуй-Левицький); Поділився Завадка своїми невеселими думками з одним пайовиком, молодим, але на той час дуже начитаним парубком (Ірина Вільде); Ви ще темні, Святим христом [хрестом] не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! (Т. Шевченко); Він мріяв про.. освіченого та одукованого жениха для своєї доньки (С. Добровольський); Не голосна ти, вбога бандуро, Подруго люба тюрми! Люди освітні вчують похмуро, - Їх не привернемо ми (П. Грабовський); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! Не один письменний та друкований позавидував би (М. Коцюбинський). - Пор. 1. письме́нний.