ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙкнижн.,УЧЕ́НИЙ[ВЧЕ́НИЙ]розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙдіал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙзаст.,ОДУКО́ВАНИЙзаст. рідше,ОСВІ́ТНІЙзаст. рідше,ДРУКО́ВАНИЙзаст., ірон.Тільки розумні, освічені, мислячі матері, сестри, жінки можуть виростити й виховати розумне, освічене й мисляче покоління (П. Колесник); Ванда з приємністю констатувала, що цей молодий чоловік.. ерудований і гострий на язик (А. Іщук); [Сидір Свиридович:] Скажіть же нам, Свириде Івановичу, що-небудь розумне. Ви ж там ведете кумпанію з ученими людьми на тих розумних кутках нашого Києва (І. Нечуй-Левицький); Поділився Завадка своїми невеселими думками з одним пайовиком, молодим, але на той час дуже начитаним парубком (Ірина Вільде); Ви ще темні, Святим христом [хрестом] не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! (Т. Шевченко); Він мріяв про.. освіченого та одукованого жениха для своєї доньки (С. Добровольський); Не голосна ти, вбога бандуро, Подруго люба тюрми! Люди освітні вчують похмуро, - Їх не привернемо ми (П. Грабовський); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! Не один письменний та друкований позавидував би (М. Коцюбинський). - Пор. 1. письме́нний.